dniprovska | Entries tagged with україна і світ

Тут деякі мої френди дорікають мені, що я керуюся подвійними стандартами, виступаючи проти незалежності Шотландії. Шановні, я не проти. Якщо шотландцям так кортить мати свою державу - то флаг їм Андрєєвський у руки - свободу ж, як відомо, не спинити. Однак, референдум показав, що більшість мешканців Шотландії остаточного відокремлення від Британії не хоче, а ті, що хочуть, не готові згадати старі добрі часи і вийти за рамки цивілізованих методів здобуття незалежності від клятих англосаксів.

Але не можу я всією душею підтримувати те, за що так затято ратують наші воріженьки. Ну хочеться недобитому Жандарму Європи та його посіпакам остаточно добити Майстерню Світу. А ВБ все ж таки - наш союзник. Поганенький, звичайно, але який є - принаймні, кращий за німців з французами. І треба бути останнім ідіотом, щоб у скрутний момент бажати послаблення союзників на користь полтичних сил, які співають дифірамби Путіну. Лідер Шотландії так хвалив Путіна після анексії Криму, що у мене виникла стійка антипатія до його ініціатив. Звичайно, я не вірю, що новонароджена держава Шотландія визнає анексію Криму вкупі з Дондурасом і Лугандоном, але відокремлення Шотландії стало б суттєвим моральним підкріпленням для тих, хто бажає розчленування України та послаблення тих країн світу, які стримують агресію РФ.

І не можу я ставити на одну дошку російський та британський імперіалізм. Британська експансія попри всі негативні аспекти, носила цивілізаційний характер. Все, що англійці відбирали у підкорених народів, ішло в топку прогресу. А російський імперіалізм існує за принципом: "ні собі, ні людям". Росія і сама ніколи нормально не жила, й іншим не давала.

Тому я цілком задоволена результатами шотландського референдуму і реакцією вати на поразку європейських друзів Путіна.

Зараз усі щось пишуть про Ратифікацію Угоди про Асоціацію, тож вставлю і я свої 5 копійок.

Ну, по-перше, Ратифікація (навіть з відтермінованою ЗВТ) - це ще один крок, який віддаляє нас від Тайожного Тупика, у який з таким остервенінням тягне нас сусідня держава.

По-друге, українці постійно кидаються в крайнощі у питаннях євроатлантичної інтеграції, бо мислять якимись абсурдними штампами, у яких розділяються два нероздільних поняття: Україна і Європа: "Україна - це Європа", "ми йдемо у Європу", "європейське майбутнє України", "Україна робить європейський вибір", і.т.д.).

Але ж Україна, на секундочку, це - держава, на теренах якої знаходиться географічний центр Європейського континенту (і можна сказати - пуп Землі, бо саме європейський (гуманістичний) тип цивілізації, що базується на визнанні людини як вищої цінності і забезпеченні їй свободи приватної ініціативи, став домінуючим у всьому світі).

Ні німцю, ні французу, ні італійцю не спаде на думку доводити, що Німеччина/Франція/Італія - це європейська країна, а ми сидимо посеред Європи і намагаємося всім довести, що ми - європейська нація...

Звичайно, термін "Європа" має не тільки географічний, але й політичний та цивілізаційний вимір. Під Європою ми часто підрозуміваємо ЄС, але й до цього утворення ми не можемо сформувати адекватного ставлення.

Частина патріотично налаштованої громадськості, розчарована м'якотілістю європейської спільноти, ратує за політичну та економічну автаркію і категорично проти втягування України в євроатлантичний "колгосп". Така позиція почасти зрозуміла, адже поведінка європейського співтовариства часто-густо викликає банальну огиду - настільки вона пронизана зверхністю та байдужістю до тих, хто не потрапив у елітарний європейський клюб, вкупі з запобігливістю перед такими нахабними агресорами, як РФ.

Але давайте будемо реалістами. Ні географічне, ні економічне положення України поки що не сприяє автаркії. Без європейських ринків, технологій, інвестицій Україна не зможе розвиватися, а без підтримки політичної (як мінімум) не вирветься з "братніх обіймів" Імперії.

Ліберальна публіка впадає в іншу крайність, де вступ до ЄС стає idée fixe. Якщо спитати фаната євроінтеграції, навіщо нам вступати до ЄС - він на вас витріщиться і вигукне: "Як навіщо??? Ви там що, ніколи не були, не бачили, як ТАМ люди живуть???".

О! З цього і треба починати. Наша кінцева мета - побудова сильної, заможної та перспективної держави. А все інше (політичний устрій, міжнародні союзи та коаліції) - то тільки засоби. Чи сприятиме нашій меті економічне зближення нашої держави з цивілізованою спільнотою? Безумовно. Чи потрібно для цього вступати в ЄС? Не знаю. Може, і потрібно, але не на правах бідного родича, як це зробили країни колишнього соцтабора.

Те, що зараз пропонує нам ЄС, породжує у багатьох наших громадян сумніви: а чи варто було за ЦЕ виходити на Майдан і проливати на ньому кров?". Відповім: ТАК, ТАК, і іще раз ТАК!

Асоціація з ЄС була лише одним зі смислів Майдану, і, може, навіть не головним. На Майдані український народ відстояв свою суб'єктність, довівши, що жоден Хам не може розпоряджатися країною, як своєю власністю і крутити туди-сюди геополітичний вектор для вирішення вузькоособистісних задач (переобрання на другий президентський термін).

Більш того, Євромайдан став тріггером, котрий запустив маштабні геополітичні процеси, наслідком яких може стати остаточний демонтаж Російської Імперії, яка зараз виступає у обличчі РФ. А якщо РФ буде демонтована, або настільки ослаблена, що втратить важелі впливу на Україну, то євроатлантична спільнота нам буде не дуже то і потрібна. І печаль з приводу того, що Україна свого часу не вступила до ЄС і не перетворилася на одну з тихих, благополучних країн Східної Європи не вельми доречна.

Можливо, доля призначила нам набагато привабливіші перспективи. Тому зберігаємо спокій - і чистимо свої кулемети...

Я оце думаю, що у світлі поведінки наших скурвлених "друзів" із Європи, які думають більше про власні гаманці, ніж про цінності, котрі вони нам лицемірно проповідують, слід запускати бойкот не тільки російських товарів, але й товарів європейських країн, які торпедують санкції проти РФ.

Вони бояться постраждати від втрати російського ринку?

Вони втратять український.

Не годуй окупантів! І курв не годуй!

Подивіться, яке символічне фото.

Підлога зали, де відбувається зустріч представників України, ЄС та МС розділена на квадрати. Представники ЄС та Путін з Назарбаєвим стоять кожен у своєму квадраті, поміж яких іде широка роздільна смуга у вигляді світлої доріжки. Президент України стоїть однією ногою у "квадраті ЄС", а другою - на нейтральній смузі. Президент Білорусі однією ногою - на "квадраті МС", другою - на нейтральній смузі.

Ця зустріч символізує свого роду точку біфуркації, яка має декілька вірогідних варіантів розвитку. Україна "обома ногами" переходить у Європейську площину, або залишається на нейтральній смузі. Білорусь або остаточно поглинає ЄвразЕС, або вона відходить від Євразійського союзу і рухається ближче до Європи.

Але найлогічнішою картиною у моїй уяві є варіант, коли очільники України і Білорусі відступають від вже існуючих "клюбів по інтересах" і разом крокують уперед по світлій доріжці.

У країн Балто-Чорноморської осі - свій, далекосяжний шлях ;)

P.S. До речі, зверніть увагу на позу Назарбаєва: він теж задрав ногу, ніби намилився кудись відступити (певно в бік Піднебесної), так що очільникові РФ у своєму квадраті загрожує повна самотність :)

Боже! Яка зворушлива сцена! Очільник країни-агресора і очільник країни-жертви агресії тиснуть одне-одному руки на очах у міжнародного співтовариства, а баронеса Кетрін Ештон (представниця держави, яка давала Україні гарантії її суверенітету та територіальної цілісності в обмін на ядерну зброю та й наклала на власні гарантії з прибором) ось-ось розчулено пустить сльозу.

Як чудово! Вони ДОМОВЛЯЮТЬСЯ! THEY NEGOTIATE!

Так, так! Усі протиріччя треба вирішувати за столом переговорів. Путіну треба допомогти зберегти обличчя! Потрібен КОМПРОМІС, потрібне МИРНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ - тоді і вовки будуть майже ситі, і вівці майже цілі...

Ідіоти! Вам мало уроків ІІ Світової? Ви сподівається, що на цей раз ваше паскудство зійде вам з рук? Марно сподіваєтесь. Будете виляти дупою, нехтувати задекларованими принципами і уникати власних зобов'язань - прийдуть і до вас зелені чоловічки.

Останнім часом у Росії набула величезної популярності концепція русского міра, хоча мало хто з адептів цієї концепції здатен чітко й вичерпно пояснити, що ж собою являє цей русскій мір, де він починається і де закінчується, чим він кращий од інших світів, і який сенс до нього долучатися. А от німці, навчені гірким досвідом Другої Світової, не дуже люблять розводитися про якийсь там свій особливий «Вельт», хоча германський світ є куди більш реальним, ніж химерний русскій, бо, якщо розібратися, майже всі держави Західної Європи, котрі сягають своїм корінням у раннє середньовіччя, були засновані германськими народами: франками, англо-саксами, готами, лангобардами, норманами … Neue Ordnung на уламках римського і кельтського світів творили германці. Саме завдяки цій обставині Західна Європа, незважаючи на перманентні міжусобиці, завжди сприймалася як єдиний політичний та культурний організм.

Германці навіть долучилися до створення слов’янської держави Русь, хоча їхній внесок у політичну ґенезу східних слов’ян є предметом запеклих дискусій між норманістами та антинорманістами. Норманісти зазвичай переоцінюють роль варягів у формування державних інституцій Русі, тоді як антинорманісти намагаються цю роль усіляко нівелювати і навіть доходять до того, що приписують династії Рюриковичів слов’янське походження.

Істина, як водиться, знаходиться десь посередині. Було б несправедливо заперечувати, що варяги завдяки своїй мобільності та чужорідності (яка дозволяла відігравати їм роль медіаторів по відношенню до різних груп слов’ян) суттєво прискорили об’єднання східнослов’янських протодержав, що утворилися у Приільмен’ї та середньому Подніпров’ї, – двох ключових ланок на шляху з варяг у греки – і, таким чином, сконцентрували ресурси, необхідні для економічного розвитку та подальшої територіальної експансії. Але трактувати виникнення держави у східних слов’ян як дар германців було б абсолютно некоректно.

Для існування життєздатної держави потрібна економіка, яка систематично виробляє додану вартість у кількості, достатній для утримання апарату управління. Прибуття на береги Ладоги/Дніпра не вельми чисельних ватаг здирників та шукачів пригод не могло автоматично призвести до різкого стрибка продуктивності праці у східних слов’ян, оскільки зайди з Балтики за своїм економічним та культурним рівнем розвитку мало відрізнялися від аборигенів, доказом чого є мізерний вплив культури прибульців на мову та культуру Русі. Навпаки, оселившись серед слов’ян, вони дуже швидко асимілювалися, дали своїм нащадкам слов’янські імена та проміняли Одіна з Тором на Перуна з Волосом. Тому можна з упевненістю стверджувати, що на момент прибуття Олега до Києва, об’єктивні передумови для створення держави у східних слов’ян вже були в наявності, а бундючні та метикуваті варяги просто зняли вершки. І цей слов’яно-германський альянс, де, безумовно, домінував слов’янський елемент, породив могутнє й самобутнє етнополітичне утворення, яке мало величезний потенціал, але так і не реалізувало його повною мірою.

( Read more... )

Узнавши про запровадження санкцій на адресу РФ з боку США, свідома громадськість кинулася дякувати, аж підскакувати. Пішов флеш-моб "сенк ю містер презідент!".

НМД, така запопадливість дещо зайва. Перебор. США просто виконують свої гарантії по Будапештському меморандуму. Nothing more. Так що глибокі реверанси тут недоречні. Слава богу, нарешті роздуплилися :)

Меркель и Олланд усилили давление на Путина для урегулирования украинского конфликта

В процессе урегулирования украинского конфликта Берлин и Париж усилили давление на Москву. Как сообщает в четверг, 3 июля, агентство Reuters, в ходе телефонного разговора канцлер Германии Ангела Меркель (Angela Merkel) и президент Франции Франсуа Олланд призвали кремлевского лидера Владимира Путина оказать воздействие на сепаратистов на востоке Украины и побудить их договориться с представителями Киева о выполнении обеими сторонами условий перемирия. http://www.dw.de/меркель-и-олланд-усилили-давление-на-путина-для-урегулирования-украинского-конфликта/a-17756695
______________________________________________________________________________

Майдан натиснув на Порошенка -- Порошенко відновив АТО -- Європа почала тиснути на Путіна ...

_______________________________________________________________________________

Ну і бонус: Восстановить территориальную целостность Украины обещал новый глава Минобороны страны Валерий Гелетей. Он уверен, что "парад победы обязательно будет в украинском Севастополе". http://www.dw.de/новый-министр-обороны-украины-обещал-восстановить-целостность-страны/a-17755692

Нє, ми всі знаємо, хто такий Гелетей, який з нього вояка, і все таке. Але якщо такі "сміливці", як брат свата Балоги, анонсують парад побєди у Севастополі - значить відчувають бекраунд :)

Ну шо, шановні, як ви вважаєте, буде нова світова війна, чи ні?

Мені здається, що Ялтинська система вже потроху догниває і стає нефункціональною, подібно тому, як втратили у свій час функціональність Віденська та Версальська.

І поки увага українців прикута до війни на Донбасі, на такому далекому Близькому Сході відбуваються події, що можуть мати далекосяжні наслідки, в т.ч. і для нас (от тільки погані, чи хороші - важко сказати).

Там з якоїсь пляшки вирвався на волю скажений джин, що називається ІДІЛ (Ісламська держава Іраку та Леванту) і кожен зацікавлений гравець у регіоні намагається змусити його собі служити.

ІДІЛ здатна не тільки зруйнувати баланс сил в Іраку, але й винести з Сирії Асада і створити зону напруги вздовж кордонів РФ, тому не дивно, що російський МЗС уже розкукурікався з приводу "підтримки з боку США терористичних організацій".

Так що за холодною російською весною може настати гарячий серпень. Які то будуть жнива?

Коли аналізуєш реакцію континентальної Європи на різноманітні міжнародні події, то мимоволі виникає асоціація з жінкою клімактеричного віку, що судомно обмахується віялом і жалісно квохче: "Ой, нє нєрвіруйтє меня! Ой, нє нєрвіруйте!"

Сьогодні інфопростір облетіла звістка, що фрау Меркель підтримує терористів на Донбасі. Правда, підтримку проросійських терористів (точніше, свого камрада Володі) вона висловила досить стримано, поставивши умовою їхньої участі у круглому столі відмову від насильства. Але осадочок лишився.

Пані Меркель можна зрозуміти. Сповзання її давнішнього партнера у іншу реальність поставило під загрозу звичний для розпещених німчиків комфорт вкупі з високим міжнародним престижем.

Як було досі гарно жити! Німеччина рулила у ЄС, Путін бешкетував на пострадянському просторі, янкі експортували демократію на Близький Схід, а Китай постачав усьому цивілізованому світові дешеве барахло.

Коли у Путіна зірвало дах і він несподівано для всіх вдерся у Крим, цьому чудовому орднунгу настав гаплик. Економічні санкції, навіть слабенькі, вдарили не тільки по російській економіці, а й по кишенях німецьких бюргерів, від чиєї прихильності залежить кар'єра Залізної Канцлерки. Більше того, кримська криза обнулила авторитет європейських важкоатлетів як самостійних геополітичних гравців. Економічні колоси виявилися мілітарними дистрофіками, не здатними самотужки забезпечити безпеку континенту.

Тепер знову, як у часи холодної війни доведеться здаватися на милість дядечка Сема і визнавати безплідність усіх спроб відновити втрачений унаслідок ІІ Світової Війни потенціал.

Усе це дуже неприємно, тому фрау Меркель аж з-під себе вискакує, щоб умиротворити нещасного кремлівського параноїка (за рахунок більш сумлінного суб'єкта) і відтермінувати крах уже давно прогнилого порядку.

Однак, благими намірами, кажуть, вимощена дорога до Пекла, де фрау Меркель та інших європейських "миротворців" вже чекають Чемберлен, Гітлер, Сталін і Деладьє. Полковнику Путіну місце там давно зарезервоване...

Віце-президент США Джозеф Байден у Києві закличе до якнайшвидшого здійснення женевської угоди по Україні і попередить Росію про можливі нові санкції у випадку неконструктивних дій.

У першу чергу, віце - президент США ставить завдання ясно висловити Києву, що Сполучені Штати підтримують демократію, єдність, суверенітет і територіальну цілісність України.

http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/22/7023210/

_____________________________________________________________________________________________________________

Коли-небудь історики будуть аналізувати Другу Кримську війну - причини, наслідки, співвідношення сил, тощо. Але зараз те, що відбувається навколо України, виглядає, як один безкінечний анекдот.

Владімір Путін, що живе у іншій реальності, робить замах на Україну, бажаючи помститися Майдану, і ... наносить страшні, нищівні удари по російськомовних, лояльних до РФ, совєтізованих регіонах Півдня і Сходу, плавно опускаючи їх у клоаку хаосу, злиднів та бандитизму. Така от нагорода ідіотам та гомосовєтікусам від Імперії Зла за багатолітню лояльність :))

Американські очільники горланять на кожному розі про свою підтримку територіальної цілісності й суверенітету країни, що втрачає область за областю, ніби бажаючи переконати весь світ у тому, що їхня підтримка нічого не варта.

Правда, абсурдна на перший погляд поведінка адміністрації Б. Обами, можливо і не позбавлена сенсу. Адже добре сміється той, хто сміється останнім. Перебування у підвішеному стані добряче нервує противника і провокує хибні кроки. Путін ніяк не може наважитися на пряму інтервенцію на материкову частину України, а відсутність дієвої підтримки ззовні деморалізує п'яту колону, що стрімко маргіналізується та загрузає у внутрішніх чварах. Наростаючий економічний та правовий хаос на Сході різко скоротив прихильників возз'єднання з Росією і поступово збільшує кількість тих, хто готовий чинити активний спротив агресії.

Погрози санкцій насправді - не такі вже пусті погрози. Вони паралізують зовнішньоекономічну діяльність РФ, чия економіка є дуже залежною від зовнішніх ринків. Міжнародні суб'єкти, налякані можливими санкціями проти РФ, будуть і надалі згортати, заморожувати та відкладати важливі проекти у різних секторах: від банківського кредитування до військового співробітництва. Російська економіку можна нині порівняти з організмом, який повільно стікає кров'ю. Поки втрати крові незначні, російський ведмідь грізно гарчить, щерить ікла та випускає пазурі. Але через деякий час (можливо, навіть раніше, ніж ми думаємо) кровотеча дасться взнаки.

Приєднання Сходу та Півдня до РФ вкупі з санкціями, що неодмінно за цим наступлять, - це важенний камінь на шию стагнуючої російської економіки, що ледь-ледь тримається на плаву і контрольний постріл у скроню Югавастока, що остаточно зруйнує його економічний потенціал і позбавить будь-яких підстав нав'язувати в майбутньому Києву свої умови.

Ну а нам - своє робити. Не здавати Майдан, що є гарантом суб'єктності української нації і створювати політичний рух, здатний нарешті винести з влади політичних імпотентів, зрадників та профнепридатних ідіотів, що збивають народ на манівці...

Офіційний представник МЗС Франції Ромен Надаль заявив, що проти Росії можуть бути застосовані нові санкції, якщо вона не виконає женевських зобов'язань.

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?frantsiya_slidom_za_ssha_poperedila_rosiyu_pro_novi_sanktsiyi&objectId=434269

_________________________________________________________________________________________________________________________

Ви чуєте, як тріщить вісь Париж-Берлін-Москва-Пекін, котру так дбайливо ладнав В. Путін з тих пір, як став президентом РФ і почав піднімати її з колін?

Кримська криза збила пиху з європейських важкоатлетів, чітко продемонструвавши їхню неспроможність самотужки забезпечувати безпеку Старого Світу. Старенька Європа, налякана російським ведмедем, нарешті перестала крутити дупою і кинулася в обійми Дядечка Сема, під парасольку НАТО. Піднебесна завбачливо зіскочила і пішла у нейтрал. Москва тепер самотньо балансує на краю прірви, куди її гонить реваншиська лихоманка і панічний страх перед революцією.

Англосакси рулять. (Ви звернули увагу, як оперативно і синхронно США, ВБ, Канада та Австралія зреагували на окупацію Криму? Перші три країни відкликали послів з РФ, а остання - моментально запровадила санкції). Так воно і має бути, бо що б там не казали, а англосаксонська співдружність є єдиним на даний момент потужним бастіоном, здатним ще сяк-так витримувати натиск новітнього варварства, азійщини та візантійщини. Континентальна Європа в силу обмеженості ресурсів та внутрішньої гетерогенності не здатна так ефективно боронити європейську цивілізацію.

Ну а ми? А що ми? Нам - своє робити: бити москалів та закладати підмурок Балто-Чорноморського Союзу :)

Проведення конституційної реформи є внутрішньою справою України, Російська Федерація не має права висувати умови щодо федералізації України.

Таку думку висловила помічник держсекретаря США у справах Європи і Євразії Вікторія Нуланд під час прямого включення під час засідання 7-го Київського форуму з питань безпеки у четвер, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Конституційна реформа має бути суто українським питанням. Саме українці мають вирішувати долю країни, і абсолютно неприйнятним з боку Росії є висунення вимог щодо її федералізації, що призвело б Україну до великих ризиків розвалу", - підкреслила вона.

На думку Нуланд, якщо Росія хоче допомогти Україні, вона могла б це зробити шляхом роззброєння незаконних формувань. http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/10/7022030/

У захопленнях державних будинків в Харкові, Донецьку, Луганську та Маріуполі Вашингтон чітко бачить руку Москви.

Це далеко не стихійні події. Ці інциденти мають усі ознаки оркестрованої кампанії з підбурювання, сепаратизму та саботажу української державності

Вікторія Нуланд:

«Це далеко не стихійні події. Ці інциденти мають усі ознаки оркестрованої кампанії з підбурювання, сепаратизму та саботажу української державності, що робиться за вказівкою та допомогою російських сил безпеки»,

Німеччина підтримає третій пакет санкцій проти Росії у разі відділення від України ряду областей, навіть якщо це спричинить негативні наслідки для економіки федеративної республіки. Про це заявив глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайер.

«Політика, яка прагне розділяти або розділити Україну, політика, яка крім Криму призведе до приєднання частин України до Росії – з такою політикою ми не можемо погоджуватися. Якщо це дійсно буде розвитком протягом наступних тижнів, місяців, тоді я прошу розуміння бізнесу – ми в такому випадку повинні думати про можливі ще більш далекосяжні заходи», – сказав Штайнмайер під час економічного форуму в Берліні.

http://www.radiosvoboda.org/section/news/2374.html

-------------------------------------------------------------------------------------------

З таким бекграундом нормальна влада зайнялась би централізацією і не панькалася б федерастами і сепаратистами. А якщо Партія Регіонів вирішила діяти заодно з окупантами - тим гірше для неї, і для окупантів. Якщо Росія вирішить навісити собі на шию ще парочку депресивних, дотаційних областей разом з новим блоком санкцій, то це лише прискорить економічний крах. А житєліданбаса, які прагнуть до РФ не по любові, а з розрахунку, мріючи про якісь неміряні зарплати, пенсії та пільги, опиняться на такій помийці, яка їх моментально протверезить і вилікує від непомірної русофілії :)

Останні події, пов'язані з окупацією Криму, викликають у публіки абсолютно полярну реакцію.

Одні плещуть у долоні і тішаться, як дурень цвяшком, з приводу нічного дзвінка Путіна Обамі, у якому вбачають свідчення повного банкрутства російської політики щодо України; інші - повторюють мантру про Мюнхен-2014 і шукають у виступах американських та російських очльників ознаки підлої змови, що поставить хрест на українській державності.

НМД, істина, як завжди, лежить десь посередині, а обидві вищенаведені точки зору є шкідливими і дезорієнтуючими.

Сподівання лише на зовнішню допомогу позбавляє Україну власної політичної суб'єктності. Ніхто за нас без нас наші проблеми не вирішить, і перемогу нам на блюдечку не принесе. Основний тягар вирішення кримського питання повинна все ж таки нести Україна, бо це наша кревна справа. Сидіти біля річки і чекати, поки по ній пропливе труп ворога - справа не вельми почесна, а почасти навіть ризикована, бо чекаючи на труп ворога, як би самому не шувбовстнути у воду.

В той же час слід усвідомлювати, що абсолютно самостійно, без зовнішньої підтримки, побороти ворога, що має незрівняно більшу вагу, - нереально. Особливо зараз, коли наша армія, силові структури і економіка лише виходять з коматозного стану, а Схід і Південь ще окупований колорадськими жуками, що вилізли з усіх щілин і шпарин, почуявши "Русскую Вєсну". Та підтримка, яку нам надає світова спільнота, - це не те, на що ми сподівалися. Але це - не Мюнхен.

Тим не менш, песимісти гамселять українську публіку по голові кувалдами сумнівних тверджень, які видаються за аксіоми: Крим сдан! Тчк. Ми єво нікагда нє вєрньом. Тчк. Обама сліл Украіну. Тчк.

Однак мало-мальськи прискіпливий аналіз паризької зустрічі Лаврова і Керрі дає підстави вважати, що про змову, і навіть про порозуміння між американським і російським дипломатами наразі говорити некоректно. Керрі чітко дав зрозуміти, що вирішувати питання України без України ніхто не збирається. А впевнені заяви наших очільників про недоцільність федералізації, про можливість скасування позаблокового статусу України та зустрічні пропозиції конфедералізації РФ свідчать про відсутність тиску на українську сторону з боку євроатлантичної спільноти задля просування вимог російської сторони.

Тому не варто впадати ні у ейфорію, ні у відчай, а слід тверезо оцінювати ситуацію і спокійно збиратися з силами, щоб за підтримки світової спільноти дати достойну відсіч окупантам.

Зараз ватники намагаються робити хорошу міну при поганій грі і тужаться, доводячи, що країни, які утрималися від голосування в ООН з українського питання, підтримали РФ.

Насправді, це не так. РФ реально підтримали лише 10 малозначущих країн. А ті, що утрималися, пішли у фарватері Китаю.

І зараз на наших очах вимальовується новий світовий порядок. Росія перестає бути впливовим світовим гравцем. Її місце займає Китай. За ним - третина світу. Саме між Китаєм і євроатлантичною спільнотою незабаром почнеться черговий раунд історичного змагання. А Федерашку пустять на запчасті...

Ну а нам своє робити. Доводити до ума ідею балто-чорноморського союзу :)

Політичний цугцванг, спричинений упертістю чинної влади та слабкістю опозиційних сил знову актуалізував питання санкцій.

Горе-опозиціонери і "доброжелатєлі" знову в один голос волають: "Санкції! Санкції! Скільки можна панькатися з бандитським режимом?!".

Ну коли ми вже усвідомимо просту істину: з власною владою треба боротися власними силами.

Що дадуть санкції?

Януковича санкціями не зупиниш, бо зараз на кону - не статки, а його власна безпека: свобода, а може, навіть життя. До того ж будучи повновладним господарем країни, він легко відшкодує втрачене.

Санкції проти олігархів теж по суті ситуації не змінять. Адже олігархи (принаймні, більшість) самі не раді Гаранту і його сімейству і чекають першої-ліпшої нагоди його здихатися. Але їх зупиняє те, що під контролем Президента знаходиться весь силовий аппарат - і будучи загнаний у куток, він без вагань застосує його проти фронди.

Чому Янукович бикує? По-перше, силовики і досі йому лояльні, бо завдяки російським кредитам, їх є чим заохочувати. Завдяки тим же кредитам уряд тримає зруйновану економіку на плаву і затикає пельки бюджетникам, через що акції протесту є недостатньо масовими, щоб зламати опір не вельми чисельного "Беркуту".

По-друге, якщо Президент навіть сформує опозиційний уряд і відновить курс на євроінтеграцію, він моментально наразиться на шалений економічний тиск з боку РФ, який знову паралізує економіку цілих регіонів і дестабілізує ситуацію вже на Сході, в його електоральній вотчині.

По-третє, Янукович і Ко успішно використовують шантаж сепаратизмом, котрий стримує усіх відповідальних політиків, яким дорога цілісність країни. Навіть якщо владу виженуть з Києва, вона окопається десь у Єнакієво і продовжуватиме боротьбу за власне виживання, переполовинивши країну. В принципі подібний сценарій не такий уже й небезпечний з огляду на те, що рівень підтримки ВФЯ на Сході залишає бажати кращого, а олігархи абсолютно не зацікавлені у розколі.

АЛЕ. У разі розгортання вищеописаного сценарію, до захисту "легітимно обраного президента" і "етніческіх русскіх" тут же підключиться РФ. І тоді ми матимемо справу з Путіним.

Тому просити в Заходу треба не санкцій, а ГАРАНТІЙ БЕЗПЕКИ у разі втручання РФ у внутрішні справи України. Якщо у Януковича не буде російської підтримки, ми самі з ним легко справимося.

Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
(т.з. "Будапештський Меморандум)

1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ ( 994_055 ) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.

2. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).

3. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ( 994_055 ) утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.

4. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з метою надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї ( 995_098 ), що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї... http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_158

------------------------------------------------------------------------------------

Ну, від Російської Федерації ми ніяких гарантій безпеки і не очікуємо. Ця держава - перманентний гарант НЕбезпеки.

А от цікаво, як поведуть себе інші гаранти (до яких свого часу долучилася Франція і Китай) у разі агресії з боку РФ? Нададуть нам дієву підтримку, чи стануть проводити консультації з Путіним?

Тоді це буде чудова антиреклама для держав, які розробляють власну ядерну зброю, типу Ірану, або Північної Кореї. З якими обличчями очільники Великобританії, США, Франції та Китаю будуть переконувати регіональних хуліганів відмовитися від розробки власної ядерної "бімби" в обмін на "залізні гарантії безпеки" :))

Ніде боротьба за демократичне майбутнє Європи не є сьогодні більш важливою, ніж в Україні.

Про це заявив державний секретар США Джон Керрі під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки, повідомляє "Радіо Свобода".

"Переважна більшість українців прагне жити вільно у безпечній і процвітаючій країні. Вони борються за право спілкуватися з партнерами, які допоможуть їм реалізувати їхні устремління", – заявив Керрі.

"Сполучені Штати та ЄС солідарні з народом України в цій боротьбі. Росія та інші країни не повинні дивитися на європейську інтеграцію своїх сусідів як на програшний варіант.

-------------------------------------------------------------------------------------

Звичайно, історія не знає умовного способу, але якби Європа свого часу надавала більшого значення ідеї Незалежної Української Держави, їй вдалось би уникнути багатьох жертв.

Але, краще пізно, ніж ніколи. Принаймні, США почали потроху усвідомлювати роль України у системі Європейської (а значить - світової) безпеки.

Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію щодо ситуації в Україні з пакетом рекомендацій ...

Асамблея засудила ескалацію насильства під час протестів, що призвела до щонайменше 5 жертв.

Українську владу закликали вступити у відкриті, чесні та ефективні переговори з опозицією щоб віднайти широкий консенсус.

Росії нагадали про зобов'язання відмовитися від тиску на інші країни.

Протягом дебатів доповідачі Майліс Репс та Маріетта де Пурбе-Лундін закликали до рішучих кроків, наголосивши, що в Україні насильство вийшло на безпрецедентний рівень.

Вони наголосили, що за період протистояння 5 демонстрантів загинули, а сотні постраждали.

Під час обговорення представники Греції, Сербії, Росії розкритикували проект резолюції. вказавши не "незбалансованість" та "однобокість". (Вєстімо :))

Представник Швейцарії Андреас Гросс у свою чергу розкритикував Євросоюз за політику по відношенню до України, на його думку це ЄС загнав українську владу у куток, і тому вона прийняла рішення про згортання євроінтеграції. http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/30/7012032/

_________________________________________________________

Китайська влада висунула умовою для своїх інвестицій в Україну підписання українською владою Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Про це сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю польському агентству РАР, передає УНІАН.

"З того, що знаю, влада Китаю під час візиту президента Януковича заявила, що їхня країна зацікавлена інвестувати в український аграрний сектор, але за умови підписання Угоди про асоціацію", - відзначив Сікорський.

Міністр пояснив таку вимогу бажанням кращого захисту своїх інвестицій. http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/30/7012028/

(Якщо Асоціацію не підпишуть в України залишиться один "інвестор": РФ :( Інвестуватимуть у аппарат насильства, який оберігатиме маріонеткову владу і власність РФ в Україні.)