dniprovska

Нова формула українсько-російських стосунків: тут воюємо, тут торгуємо, а тут рибу завертаємо.

Війна у пост-індустріальному світі - це суцільне паскудство.

Я бачу, що мочилово Пороха і метушня бабуїнів у окупованій зоні набирає оберти. З цього може випливати висновок, що Москва робить замахи по двох мішенях: по Донбасу і по Владі. Причому, одна мішень служить для відволікання уваги, а інша - справжня.

НМД справжня мішень для Кремля на даному етапі - це політична система. Бити будуть "в серце". Будуть працювати на розкол еліт та внутрішню дестабілізацію головним чином у столиці. Можливо, готується збройний переворот під гаслами Майдан-3, боротьба з корупцією, проти зливу армії, тощо.

Найприкріше те, що балаган затіяла наша еліта, яка не здатна вкоротити свої економічні та політичні апетити з подачі електорату, який видав мандат зразу трьом гетьманам. Москва лише вбиває клинці у вже існуючі тріщини.

Тепер усе залежить від мудрості народу та оперативності роботи спецслужб. Якщо населення не поведеться на демагогію псевдопатріотів, а спецслужби вчасно придушать заколот, то то Путін вкотре спіймає облизня...

Таки да, назріває в нас заколот. Цікаво, чи зробила партія Президента висновки з Іловайська в тому плані, що наступне маштабне вторгнення регулярних військ РФ знову буде супроводжуватися новим наїздом на Генштаб?

Грунт уже готують. Історія з 32-м блок постом не даром затіяна. Вибори (і ослаблення БПП) - не єдина ціль. Доморощені Клаузевіци не вилазять із Зомбоящика і Мордокнижки і популярно, на пальцях пояснюють "как нада". Уже заговорили про можливість нових котлів. І, я думаю, будуть нові котли, і істерика, і натовп під Генштабом з вимогою прям щас когось кудись послати комусь на виручку.

Кремлю і певним політсилам, які переслідують власні, шкурні цілі, важливо зараз послабити авторитет Головнокомандувача в умовах коаліціади, дискредитувати нового Міністра Оборони, щоб партнери по коаліції мали моральне право не затверджувати його на посаді, щоб мали право не давати президентській партії контроль над МВС, і.т.д.

І справа тут не в тому, що Порошенко - такий уже великий патріот. Він набагато менш послідовний державник, ніж його кум. І справа не в тому, що Путін симпатизує Кролику з Пастором чи Багіні (вони йому до всі одного місця). Кремлю важливо, щоб в українському політикумі була перманентна колотнеча і перетягування ковдри.

Чи розуміють це українські політики? Чи розуміє Яценюк, що у разі, якщо він піде по стопах Тимошенко, він, як і ВАНА все одно не стане Президентом і скотиться на маргінес? І хто справляє на нього більший вплив: пастор з Дніпропетровського обкома, чи Вашінгтонський обком? ;)

Якщо наших генералів на чолі з Головнокомандувачем і треба за щось розстрілювати, то головним чином за те, що вони, як червонці, хочуть усім сподобатися і не мають мужності послати лісом провокаторів та неврастеніків, які втручаються в їхню професійну діяльність, забуваючи відому всім максиму, що краще 1 поганий командувач, ніж десять хороших.

І саме в цьому головним чином полягає їхня безвідповідальність по відношенню до солдатів, чиї життя їм довірили, а не в тому, що вони їх не вивели з оточення, коли того вимагала небайдужа громадськість. От саме за те, що наші командувачі (вкупі з Головним) дозволяють собою командувати всім, кому не лінь, і треба їх розстрілювати, (хоча, краще просто знімати з посади).

Якщо вищого офіцера змушують робити неприпустимі з точки зору його професії речі, у нього є лише 2 варіанти дій:

1. продовжувати діяти так, як приписує статут, військова наука, його власний розсуд та професійна інтуїція і посилати лісом всіх, хто втручається в його справу.

2. подати у відставку і зняти з себе відповідальність за всі наступні неподобства, звільнивши місце тим, кому хочеться покомандувати.

Третього не дано. Якщо генерали почнуть узгоджувати оперативні плани з точкою зору кухарок та офісних ховрашків, які роздмухують істерики у соцмережах, наслідки будуть 100% катастрофічні, як для армії, так і для них самих. Будуть гори трупів і ріки крові, а винними все одно зроблять тих, на кого офіціно покладена відповідальність за армію, тоді як провокатори з істериками легко вийдуть сухими з води, бо вони "балєлідушойзанашихрєбят".

Саме безхарактерність вищого військогово та політичного керівництва (вкупі з ідіотизмом мережевої публіки) і стала причиною величезних втрат під Іловайськом. Головнокомандувач, над яким висів дамоклів меч виборів до ВР, повинен був зрозуміти, що йому поставили шахову вилку, що вийти без втрат з цієї ситуації все одно не вдасться і питання в тому, щоб мінімізувати людські та іміджеві втрати.

Президент повинен був усвідомити, що публіка, яка вважає нормальним щтурмувати Генштаб в умовах, коли Росія розгорнула масований наступ регулярними військами, - це не його електорат. Ці люди все одно за нього ніколи не проголосують - і за жодних умов не можна йти в них на поводу, а поставити завдання перед командуванням АТО - вирішувати стратегічні задачі та тримати оборону на стратегічних напрямках, а перед спецслужбами - відстежити й нейтралізувати організаторів масової паніки. Адже 90% небайдужих громадян, волонтерів та журналістів використовували "в темну" - вони щиросердно вірили, що перепостами, лайками і бучею в телеефірі допомагають врятувати "нашихрєбят", тоді як насправді лише множили жертви панікою і випатякуванням військових таємниць.

Але Президент, видно, забув, що він - Головнокомандувач, а не солодка карамелька - і вибрав найгірший варіант: став "дослухатися" до ідіотських вимог громадськості. Як наслідок - ця ж громадськість його і прокляла.

До чого це я? До того, що кампані зі спасіння блокпостів (31-й і 32-й) дуже нагадує Іловайську епопею. Тоді теж напередодні масованого наступу на стратегічне Приазов'я (27 серпня) почалося роздмухування істерики "спасітєнашихрєбят".

Тепер напередодні виборів, коли 30% електорату ще не визначилося, сталося нещастя з блок-постом - і туди була прикута вся увага небайдужої публіки І на цей раз, я впевнена, 90% небайдужих щиро вірили, що роблять корисну справу, рятують хлопців та викривають брехні вищого командування, зміцнюючи обороноздатність країни.

От тільки пасьянс виходить цікавий: Москва обіцяє визнати незаконні вибори на Донбасі, а це значить порушення Мінських угод та відновлення бойових дій. Куди на цей раз вдарить агресор?

Я бачу, що напередодні виборів серед політично підкованої публіки пішла мода перебирати різні сорти олігархів та рефлексувати на тему, хто з них "патріот", а хто підлий риг.

Приблизно таким же безглуздим ділом займалася публіка 4 роки тому, коли йшли запеклі дискусії на тему хто є меншим злом: Тимошенко, чи Янукович (аферистка, чи бандит). Копирсатися у різних сортах продуктів політичного метаболізму - улюблене заняття вітчизняних політологів та аналітиків (ак професійних, так і аматорів).

Зараз деякі наївні політолухи проводять думку, що одні олігархи (такі, як група "Приват") є хорошими, патріотичними, а тому проекти й мажоритарщики ними фінансовані, є меншим злом, ніж проекти підлого Фірташа-Льовочкіна :)

Насправді, усі олігархи - ні хороші, ні погані (за винятком хіба що кума Путіна, який є абсолютним злом для України): вони - олігархи, і цим усе сказано. Майже всі крупні власники-монополісти, що справляють реальний вплив на українську політику, є зденаціоналізованою квазі-українською елітою, якій невідоме справжнє, глибинне почуття патріотизму, тому що більшість з них - космополіти. По-справжньому вони люблять не країну, громадянами якої вони формально є, а свої бізнес-імперії. Кожен з них може бути однаковою мірою корисним і небезпечним для Держави залежно від обставин. І довіряти їм НІКОМУ не можна. І у ВР їх треба одне-одним урівноважувати, або гнати їх усіх разом у шию і скидати скопом у один сміттєвий бачок.

Зараз у політиці утворився майже той самий Бермудський трикутник, що був окреслений політичними процесами 2005-2010р.р. Є Український Президент з обмеженими повноваженнями, якого Майдан привів на місце Президента України (ну, ви розумієте різницю ;), є дніпропетровська команда, яка дуже натурально косить під патріотів, і є голубі махрові реакціонери (донецькі), що виступають під відверто проросійськими гаслами. Різниця лише в тому, що Порошенку вдалося втримати високі рейтинги своєї партії, донецька команда є відверто слабкою і рахітичною, ну а Беня зі своїми безмежними амбіціями може зіграти таку ж деструктивну роль, яку свого часу зіграла Тимошенко. Тільки Юля була дамою публічною і брала горлянкою та блискучим перфомансом; Беня ж звик діяти за лаштунками, але його вплив від того анітрохи не менший.

Посада губернатора ключової Дніпропетровської області та фактичний контроль за Одеською й Харківською областями в умовах російської інтервенції дає Коломойському колосальні важелі впливу. Залишається тільки взяти під своє крило Донбас і Запоріжжя з Херсонщиною - і Беня може претендувати на роль некоронованого короля Південного Сходу. По суті створюється новий південно-східний анклав, але під контролем не донецької, а дніпропетровської братви. І коли деякі наївні патріоти кричать "дайте Коломойському Донбас - він наведе там порядок" - вони не розуміють, що порядок на Сході має наводити Держава і тамошня громада, а не "добрий олігарх". Вовк - поганий сторож овець.

Додайте сюди персональну армію, створену під шумок захисту Вітчизни, і оціність "красоту ігри". Гвардійцям своїм сірий кардинал української політики дав щедрий посаг і розтикав у різні політпроекти. "Отци-командіри", яким благоволить губернатор Дніпропетровщини, - теж цікаві персони: два російських офіцери, морячок-казачок із Севастополя з мутною біографією та лідер ультранаціоналістичної організації, відомої тісними контактами з російськими нациками. Можливо, ці діячі і справді будуть працювати на благо України, не жаліючи живота свого, але не завадило б мати у ВР і силу, котра у разі потреби штрикнула б їх вилами під сраку ...


"Ну а як же Порошенко?", - спитають прибічники демократії, - "невже його не треба обмежувати та врівноважувати". Треба. І Петя - не ідеальний олігарх, хоча й найменш зденаціоналізований. От тільки обмежувати і врівноважувати його треба не бенями, пінями, льовочками і юльками з пасторами, а політсилами, сформованими передовими суспільними класами. Поки такої сили не видно, але краще її сформувати пізно, ніж ніколи, тим більше, що вік новій раді пророчать не дуже довгий...

Оце дивлюся я на рила, що лізуть у Верховну Раду, і навіть починаю сумніватися, чи варто взагалі йти на вибори.

Сьогодні ознайомилася з агіткою "Самопомочі". Партія позиціонує себе як нова, свіжа, прогресивна, патріотична сила, а агітаційні матеріали складає так, ніби тримає своїх потенційних виборців за лохів або імбецилів. На кого розраховані отакі от "свіжі й оригінальні" ідеї її проводу?

Мер Садовий формулює свої завдання:

1. Владу та гроші треба передати містам, ближче до людей. Люди мають самостійно вирішувати, яку лікарню збудувати, чи яку школу відремонтувати.

З цієї мудрої і "супероригінальної" сентенції можна зробити висновок, що в столиці живуть і працюють НЕ люди, а якісь тварюки :)

Далі, ЯКИЙ саме об'єм влади слід передавати містам? (про села і селища пан мер і кандидат у депутати чомусь забув - їм влади не положено?) Якщо ВСЮ владу і ВСІ кошти слід передати на місця , то у існуванні Верховної Ради, яка формує уряд і ухвалює загальнонаціональний бюджет, і куди преться пан Садовий зі своєю командою, взагалі немає потреби.

Якщо містам слід передавати не всю владу, то було б добре деталізувати, як Самопоміч бачить розподіл повноважень між місцевими і центральними органами влади.

І головне. Україна знаходиться у стані війни з Російською Федерацією - потужним, автократичним агресором. Чи доцільно у стані війни децентралізувати владу в умовах, коли українська політична нація ще тільки-тільки спинається на ноги?

Питання, звичайно, риторичне. Але "децентралізація влади" зараз - "модня фішка" і кожна амбіційна политсила поспішає втулити її собі в програму, щоб не відстати від решти політичних ідіотів.


2. Кожна громада повинна самостійно керувати своєю міліцією, податковою, ДАІ...

Якщо міліцією і ДАІ будуть керувати громади, то у МВС відпаде потреба. Це вже замах на конституційний устрій держави. Чи не багато новенька політсила на себе бере? Тоді де проект нової конституції?

3. Я - за нових, професійних і молодих людей... Наше завдання - шукати таких людей і давати їм владу.

А хто ж проти молодих і професійних людей? Усі партії декларують підтримку молоді. Ну а перш, ніж давати комусь владу, непогано було б спочатку самим її здобути. Та й спитати у молодих, професійних кадрів, чи хочуть вони з ваших рук владу отримати, теж не заважало б ... Джерело влади у нас взагалі-то народ, а не партія "Самопоміч".

І, нарешті, родзинка "нової" партії - комбат Сімьон Сімьонченко (він же Костя Грішин)

Які ж завдання ставить перед собою легендарний комбат?

1. Завершити бойові дії на Донбасі

А Крим, Костя? Невже рідний Севастопіль не хочеться звільнити від російських окупантів? Чи як русскій афіцер і прихильник тврочості Юлії Латиніної, що недавно порівняла Крим з перевареним бутербродом, пан Грішин вже змирився з завершенням бойових дій у Криму?

Та й за пунктуацією не завадило б простежити. Програмні ж засади пишемо, а не букви на паркані:

Наша позиція - принципова і безкомпромісна: Україна - єдина незалежна держава.

Он як! Україна - єдина незалежна держава в світі! Хай мовчать америки й росії, коли легендарний комбат формулює своє кредо :)

2. Оборона та безпека держави - це сучасна, технологічна армія та високоосвічені офіцери. Аби цього досягти - ми повинні подолати корупцію, адже вона руйнує нашу армію.

А разом з корупцією подолати ще й дисципліну та субординацію, щоб кожен вояка мав право прилюдно матюкати своїх командирів та віддавати їм накази :)

Для наповнення армії високоосвіченими офіцерами треба ще й систему військової освіти реформувати, чи не так? Яка там у творця сучасної армії освіта?

3. Кожен повинен бути готовим захистити країну свою сім'ю. Тому у містах ми проводимо і будемо проводити оперативні курси військової справи.

Кожен - це значить що на оперативні курси військової справи слід записувати немовлят і столітніх бабусь?

Отже, почитала я агітаційну газетку Самопомочі - і зайвий раз переконалася, що нової, толкової партії на прийдешніх виборах у нас не буде. А газетка мені в господарстві знадобиться - загорнути щось, чи сковорідку масну витерти. Маленька, а все ж таки користь... :)

Шахти Львівщини зможуть компенсувати втрату видобутку вугілля на Донбасі

За рахунок введення в дію нових вже підготовлених лав, шахти Львівщини зможуть максимально компенсувати втрату видобутку вугілля на Донбасі в кількості 1,2 млн тонн.

Про це повідомив т.в.о. голови Львівської ОДА Юрій Турянський під час робочої зустрічі з віце-прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та Міністром енергетики та вугільної промисловості України Юрієм Проданом, – передає 24 вересня відділ прес-служби апарату ЛОДА.

_____________________________________________________________________________

Цікаво, чи є щось у політиці більш абсурдне та недоречне, ніж поміч Москви саатєчєствєннікам?

Був в Україні впливовий проросійський регіон, який 23 роки Незалежності тримав Київ за горло, постачав у місцеві та центральні органи влади критичну кількість проросійських політиків і просто тупих жлобів, які грабували і розколювали країну й гальмували її економічний, політичний та культурний розвиток на радість Кремлю.

Але московітам все було мало. І вони вирішили розчленувати країну, яка насмілилася погребувати їхніми пропозиціями, та помогти русскоязичним гражданам, котрі проживають у Краю Териконів, остаточно звільнитися від бандерівсько іга.

Наслідки таких зусиль - плачевні, перш за все для жителів Донбасу. Регіон розгромлений, населення почасти розбіглося, а те, що лишилося - деморалізоване. Промисловий потенціал, котрий і так останнім часом скорочувався, скоротився до нуля. Донбас випав з виборчого процесу і більше не впливає на розстановку сил у Києві, хоча де-юре продовжує перебувати у складі України.

Якщо Москва і надалі продовжуватиме "допомагати" Добасу, то він знову перетвориться на Дике Поле. Ну а Галичина посяде його місце і почне заявляти про себе в повний голос.

За то лі боролісь, православниє? :)

Я не розумію істерик, які закатуються з приводу мінських перемовин. Полчища провокаторів та корисних ідіотів репетують, що з Путіним ні про що неможливо домовитися, і показують на пальцях, що окупанти не будуть виконувати умови резолюцій, що вони візьмуть Маріупіль, і.т.д, і.т.п.

Ну прям одні ви такі розумні. Тільки ви усвідомлюєте, що з Пуйлом ні про що неможливо домовитися, а наші очільники теперішні й колишні - наївні овечки, нічого цього не відають...

Треба твердо затямити, що Путлєра стримують ДВА однаково важливих і взаємопов'язаних чинники, а саме: євроатлантична спільнота з дубинкою санкцій і українські збройні сили, як забезпечують Залісся двохсотими і трьохсотими вантажами у "товарних колічєствах" і не дають окупантам безкарно топтати нашу землю.

Якщо відняти хоч один чинник - ми не виживемо. Ніхто нас замість нас боронити не буде. Принаймні поки що. Не прилетять сірі гуси з Атлантики і не заклюють стєрхове воїнство - самі, самі - це наша земля - нам її своєю кровію і орошати...


Але. Треба бути останнім недоумком, або негідником, щоб стверджувати, що Україна самотужки може впоратися зі скаженим російським ведмедем. Як тільки Москва побачить, що Україна не має належної політичної підтримки з боку США, ЄС та НАТО - нас мигом роздеруть на федеративне шмаття, а Крим візьмуть собі у якості сувеніру - не обольщайтеся. Тому Україна веде війну одночасно на двох фронтах: військовому та дипломатичному. І операції на цих двох ключових напрямках тісно взаємопов'язані і взаємообумовлені. Ті, хто намагається розділити військовий та дипломатичний аспекти, або провокатори, або не розуміють суті того, що відбувається.

Успіхи АТО дозволяють укладати більш-менш вигідні перемир'я з агресором при посередництві міжнародних структур. Тому наприкінці серпня усі зусилля провокаторів, до яких долучилася купа корисних ідіотів, були спрямовані на зрив роботи Генштабу в умовах масованого вторгнення російських регулярних військ, щоб дозволити Москві відвоювати якомога більшу територію Луганської та Донецької області і вийти на Дніпропетровськ, Харківщину та Запоріжжя, де знаходяться стратегічні економічні та інфраструктурні об'єкти.

Іловайський котел, судячи з усього, був приманкою, у яку планувалося затягти (на поміч) якомога більшу кількість українських вояків, щоб не вистачило сил на відбиття атак на інших - більш важливих - напрямках. А наступали "со всєх сторон": били і по Саур-Могилі, і по летовищах, і по Луганську, і по Приазов'ю, але кухаркам про це знати було не положено: уся увага мала бути прикута до Іловайська. Політичному та військовому керівництву була поставлена "вилка": або воно шле війська під Іловайськ, де ті гарантовано потраплять у кліщі, або втрачає рейтинги перед виборами і наражається на невдоволення громадськості, розбурханої істериками навколо штатної ситуації під Іловайськом.

Проте цей план повною мірою реалізувати не вдалося. Ми втримали стратегічні висоти - і на момент підписання угоди у Мінську під контролем окупантів був огризок території, який зі статегічної точки зору ніякої цінності не являв.


Істерики зараз знову кинуться репетувати і показувати на пальцях, що усіма цими бумажками Пуйло підітреться, ніякого перемир'я в окремих районах не буде, ще й Маріупіль захоплять.

Звичайно, не буде ніякого справжнього перемир'я, і Маріупіль московіти можуть взяти "на раз" - якщо захочуть. Вони і до Києва за бажанням дійдуть. Але штурмувати Маріупіль ПІСЛЯ угоди в Мінську, під якою посол РФ поставив свій автограф, і отримати той же Маріупіль ДО підписання Угоди - це як кажуть в українській Одесі - дві великих різниці.

Якщо Путлєр полізе далі після підписання мінських угод - це буде новий етап санкцій, нове кровопускання агресивному ведмедику. Так, у короткостроковій перспективі ми можемо де-факто (але не де-юре!) втратити частину території, але чи зможе ослаблена і знекровлена санкціями Росія ці території тривалий час утримувати? Вони ж ними вдавляться!

І перестаньте кивати на фінську та російсько-грузинську війну.

Фіни, яких нам гарячі голови ставлять у приклад, після війни зі Сталіним втратили ДЕ-ЮРЕ 11% території. А Грузія, яка дала рішучу відсіч російському агресору, дипломатичну війну вщент програла, не змогла консолідувати навколо себе усе євроатлантичне співтовариство і Росія, отримавши все, чого бажала, вийшла з цієї війни безкарною, що лише розпалило її апетити.

Ми ж юридично нічого не втратили і виграємо дипломатичну війну з РФ з великим відривом. Втративши де-факто 2% території на Донбасі ми зберегли Армію і налаштували проти Росії весь цивілізований світ, що в середньостроковій перспективі матиме для неї фатальні наслідки.

Тому припиніть істерику - підіть зарядку зробіть - все ж корисніше, ніж з'їжджати з глузду перед монітором. Та й зір псується - як потім у окупанта поцілити? ;)

Я оце дивуюся, як у диванних стратегів та аналітиків у голові вміщаються дві взаємовиключні тези: "паркетні генерали на чолі з Шоколадним Бароном хочуть знищити цвіт нації у АТО" - "паркетні генерали не хочуть приймати до війська добровольців (цвіт нації) а мобілізують тих, хто не вміє і не хоче воювати".

Ну якщо наше вище керівництво спить і бачить, як би знищити цвіт нації, то логічно було б мобілізувати всіх добровольців, кинути їх у котли, перемолоти увесь цвіт, а потім з чистою совість здатися на милість Путіну.

А вам не спадало на думку, що всіх добровольців не мобілізують, бо війна ще не вступила у свою найнебезпечнішу фазу? І що добровольці ще знадобляться, щоб захищати Київ, а може, навіть, і Львів?

Ну ви ж самі бачите, що градус протистояння постійно підвищується. Спочатку ми мали справу з нетверезими маргіналами, які захопили ОДА та СБУ у Донецьку та Луганську. Потім їх підсилили ірегулярними збройними формуваннями з Росії на чолі з громадяни РФ з досвідом бойових дій. Потім почали стріляти з ПЗРК і БУКів. Потім почали гатити з Градів з російської території. Десятки наших хлопців було вбито і покалічено - і тільки тоді доморощені стратеги, які верещали "закрийте кордон!!!" нарешті переконалися, що таке просте рішення, як перекриття кордону - не таке просте, як вони те думали і що не кожна кухарка здатна давати корисні рецепти Генштабу.

Зараз РФ задіяла регулярні військові формування, але локально, відреагувавши на звільнення українськими збройними силами Донбасу, відповівши тим самим на дурне питання, чому влада не дає добровольчим батальйонам ударними темпами зачищати-громити ДНР та ЛНР. Тому що за звільненням від ірегулярних формувань обов'язково послідує введення регулярних, проти яких ми ще воювати не навчилися. І чим пізніше це станеться, тим краще для нас.

Наступним кроком Путіна може стати масований наступ на Київ та Одесу.

Тому штатні провокатори з цинічним холоднокровством спекулюють на трагедії у Іловайську і, імітуючи праведний гнів, вимагають відставки вищого паркетного керівництва (обіцяючи влаштувати солодке життя Шоколадному Головнокомандувачу, якщо він не зробить висновків). Це буде дуже здорово, коли на момент масованого наступу регулярних військ РФ на всіх напрямках, лояльний до головнокомандувача МО сидітиме у відставці, а нове військове керівництво "под грохот канонади" буде освоюватися на високих посадах і входити у курс справи.

Ніхто не сумнівається, що наші генерали, м'яко кажучи, далекі від ідеалу (та й не могло бути по-іншому в країні, де армію стільки років занедбували). Проблема в тому, що критика носить огульний характер. Звинувачують у зраді та некомпетентності всіх скопом, бездоказово, професійно апелючи до первинних емоцій та підсвідомих страхів і забобонів пересічного обивателя, який Конституції та статутів не читав і не знає достеменно хто за що відповідає і кого в чому звинувачувати. Головна думка: "гнать всєх!".


Звичайно, треба гнати всіх, не розбираючи. Треба якомога швидше обезголовити армію. Найефективніший засіб від головного болю - гільйотина - це ж усім відомо. Поки ворог не добрався до керівництва Держави, ми самі його знищимо - в кращих національних традиціях...

Президент полностью осведомлен о ситуации на фронте.


Президент Петр Порошенко заявляет о намерении обеспечить пути отхода для окруженных сил антитеррористической операции в Иловайске Донецкой области.

Об этом сообщил участник инициативной группы протестующих возле здания Администрации Президента Николай Криворот, который вернулся с переговоров с Порошенко.

______________________________________________________________

Чудово! Тепер і противник знатиме, що в Іловайськ на допомогу оточеним іде підкріплення. Скоро плани Штабу прийматимуться на Віче. Генерали будуть зачитувати перед публікою свої варіанти, а громада кричатиме, любо їй це, чи не любо.