(no subject)
Oct. 28th, 2014 03:33 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Якщо наших генералів на чолі з Головнокомандувачем і треба за щось розстрілювати, то головним чином за те, що вони, як червонці, хочуть усім сподобатися і не мають мужності послати лісом провокаторів та неврастеніків, які втручаються в їхню професійну діяльність, забуваючи відому всім максиму, що краще 1 поганий командувач, ніж десять хороших.
І саме в цьому головним чином полягає їхня безвідповідальність по відношенню до солдатів, чиї життя їм довірили, а не в тому, що вони їх не вивели з оточення, коли того вимагала небайдужа громадськість. От саме за те, що наші командувачі (вкупі з Головним) дозволяють собою командувати всім, кому не лінь, і треба їх розстрілювати, (хоча, краще просто знімати з посади).
Якщо вищого офіцера змушують робити неприпустимі з точки зору його професії речі, у нього є лише 2 варіанти дій:
1. продовжувати діяти так, як приписує статут, військова наука, його власний розсуд та професійна інтуїція і посилати лісом всіх, хто втручається в його справу.
2. подати у відставку і зняти з себе відповідальність за всі наступні неподобства, звільнивши місце тим, кому хочеться покомандувати.
Третього не дано. Якщо генерали почнуть узгоджувати оперативні плани з точкою зору кухарок та офісних ховрашків, які роздмухують істерики у соцмережах, наслідки будуть 100% катастрофічні, як для армії, так і для них самих. Будуть гори трупів і ріки крові, а винними все одно зроблять тих, на кого офіціно покладена відповідальність за армію, тоді як провокатори з істериками легко вийдуть сухими з води, бо вони "балєлідушойзанашихрєбят".
Саме безхарактерність вищого військогово та політичного керівництва (вкупі з ідіотизмом мережевої публіки) і стала причиною величезних втрат під Іловайськом. Головнокомандувач, над яким висів дамоклів меч виборів до ВР, повинен був зрозуміти, що йому поставили шахову вилку, що вийти без втрат з цієї ситуації все одно не вдасться і питання в тому, щоб мінімізувати людські та іміджеві втрати.
Президент повинен був усвідомити, що публіка, яка вважає нормальним щтурмувати Генштаб в умовах, коли Росія розгорнула масований наступ регулярними військами, - це не його електорат. Ці люди все одно за нього ніколи не проголосують - і за жодних умов не можна йти в них на поводу, а поставити завдання перед командуванням АТО - вирішувати стратегічні задачі та тримати оборону на стратегічних напрямках, а перед спецслужбами - відстежити й нейтралізувати організаторів масової паніки. Адже 90% небайдужих громадян, волонтерів та журналістів використовували "в темну" - вони щиросердно вірили, що перепостами, лайками і бучею в телеефірі допомагають врятувати "нашихрєбят", тоді як насправді лише множили жертви панікою і випатякуванням військових таємниць.
Але Президент, видно, забув, що він - Головнокомандувач, а не солодка карамелька - і вибрав найгірший варіант: став "дослухатися" до ідіотських вимог громадськості. Як наслідок - ця ж громадськість його і прокляла.
До чого це я? До того, що кампані зі спасіння блокпостів (31-й і 32-й) дуже нагадує Іловайську епопею. Тоді теж напередодні масованого наступу на стратегічне Приазов'я (27 серпня) почалося роздмухування істерики "спасітєнашихрєбят".
Тепер напередодні виборів, коли 30% електорату ще не визначилося, сталося нещастя з блок-постом - і туди була прикута вся увага небайдужої публіки І на цей раз, я впевнена, 90% небайдужих щиро вірили, що роблять корисну справу, рятують хлопців та викривають брехні вищого командування, зміцнюючи обороноздатність країни.
От тільки пасьянс виходить цікавий: Москва обіцяє визнати незаконні вибори на Донбасі, а це значить порушення Мінських угод та відновлення бойових дій. Куди на цей раз вдарить агресор?
І саме в цьому головним чином полягає їхня безвідповідальність по відношенню до солдатів, чиї життя їм довірили, а не в тому, що вони їх не вивели з оточення, коли того вимагала небайдужа громадськість. От саме за те, що наші командувачі (вкупі з Головним) дозволяють собою командувати всім, кому не лінь, і треба їх розстрілювати, (хоча, краще просто знімати з посади).
Якщо вищого офіцера змушують робити неприпустимі з точки зору його професії речі, у нього є лише 2 варіанти дій:
1. продовжувати діяти так, як приписує статут, військова наука, його власний розсуд та професійна інтуїція і посилати лісом всіх, хто втручається в його справу.
2. подати у відставку і зняти з себе відповідальність за всі наступні неподобства, звільнивши місце тим, кому хочеться покомандувати.
Третього не дано. Якщо генерали почнуть узгоджувати оперативні плани з точкою зору кухарок та офісних ховрашків, які роздмухують істерики у соцмережах, наслідки будуть 100% катастрофічні, як для армії, так і для них самих. Будуть гори трупів і ріки крові, а винними все одно зроблять тих, на кого офіціно покладена відповідальність за армію, тоді як провокатори з істериками легко вийдуть сухими з води, бо вони "балєлідушойзанашихрєбят".
Саме безхарактерність вищого військогово та політичного керівництва (вкупі з ідіотизмом мережевої публіки) і стала причиною величезних втрат під Іловайськом. Головнокомандувач, над яким висів дамоклів меч виборів до ВР, повинен був зрозуміти, що йому поставили шахову вилку, що вийти без втрат з цієї ситуації все одно не вдасться і питання в тому, щоб мінімізувати людські та іміджеві втрати.
Президент повинен був усвідомити, що публіка, яка вважає нормальним щтурмувати Генштаб в умовах, коли Росія розгорнула масований наступ регулярними військами, - це не його електорат. Ці люди все одно за нього ніколи не проголосують - і за жодних умов не можна йти в них на поводу, а поставити завдання перед командуванням АТО - вирішувати стратегічні задачі та тримати оборону на стратегічних напрямках, а перед спецслужбами - відстежити й нейтралізувати організаторів масової паніки. Адже 90% небайдужих громадян, волонтерів та журналістів використовували "в темну" - вони щиросердно вірили, що перепостами, лайками і бучею в телеефірі допомагають врятувати "нашихрєбят", тоді як насправді лише множили жертви панікою і випатякуванням військових таємниць.
Але Президент, видно, забув, що він - Головнокомандувач, а не солодка карамелька - і вибрав найгірший варіант: став "дослухатися" до ідіотських вимог громадськості. Як наслідок - ця ж громадськість його і прокляла.
До чого це я? До того, що кампані зі спасіння блокпостів (31-й і 32-й) дуже нагадує Іловайську епопею. Тоді теж напередодні масованого наступу на стратегічне Приазов'я (27 серпня) почалося роздмухування істерики "спасітєнашихрєбят".
Тепер напередодні виборів, коли 30% електорату ще не визначилося, сталося нещастя з блок-постом - і туди була прикута вся увага небайдужої публіки І на цей раз, я впевнена, 90% небайдужих щиро вірили, що роблять корисну справу, рятують хлопців та викривають брехні вищого командування, зміцнюючи обороноздатність країни.
От тільки пасьянс виходить цікавий: Москва обіцяє визнати незаконні вибори на Донбасі, а це значить порушення Мінських угод та відновлення бойових дій. Куди на цей раз вдарить агресор?