Інтернет-троллінг – це постріл у майбутнє. Маси опромінюються Зомбоящиком, а Мережа знімає вершки, бо там зазвичай товчеться найбільш активна й креативна частина суспільства та молодь. За Поребриком це зрозуміли давно. І потурбувалися про те, щоб опанувати цю сферу. Недарма ж «болотяні» революціонери, які водили креаклів по Москві, поки ті не захекалися і не втратили бажання бунтувати проти влади, починали як популярні блоґґери.
Десь у році 2012 почався масовий вихід українських ЖЖистів на ФБ. Популярні юзери урочисто «клали перо» у LJ і заявляли про свій перехід на фейсбучну платформу, бо «там усі наші, там перспективний майданчик, а тут нема перспектив». ЖЖ зажила славу підмосковної контори, де жива думка тоне у кислих щах, а ФБ подавався як острівець свободи. Правда, у 2011 р. російська компанія викупила пакет цукербукерових акцій і отримала можливість залучити своїх менеджерів до управління т.з. «кириличним сегментом», але хто тоді зважав на такі «дрібниці»? Публіка поперла за лідерами думок і ЖЖ потроху починав перетворюватися на пустий вулик.
З 2012 р. політична температура в Україні йде вгору і суспільство починає лихоманити: «справа Оксани Макар», мовні баталії, вибори-2012 з бійками і ґвалтом, «врадіївські протести», і, нарешті, епічний пост Мустафи у ФБ, який дав старт Євромайдану.
Злі язики кажуть, що ФБ значно полегшив роботу ФБР, створивши колосальну базу даних, що містить цінну інформацію про контакти, пересування, вподобання, тощо величезної маси людей. Було б дивно, аби ФСБ (та все, що з нею пов’язане) не скористалася чудовими властивостями Фейбуку (і подібних йому мереж). ФБ (на відміну від анонімного ЖЖ) дозволяє персоналізувати і вивести на світ божий масу політично активної публіки, з її контактами, пересуваннями, вподобаннями… У системах, де йде політична боротьба без правил, для окремих політично активних юзерів персоналізація не несе особливих ризиків, бо вони мають солідний дах і бекґраунд, а от для решти – все не так просто… Крім того, формат спілкування у ФБ набагато краще, ніж «уютнєнькій» ЖЖ, підходить для нагнітання емоцій та блискавичного поширення (потрібної) інформації.
Попервах українські користувачі почувалися на ФБ доволі вільно. Там волонтерам дозволяли збирати кошти на армію, там здавалося, що тримаєш руку на пульсі країни. Але як тільки в українському сегменті ФБ з’явилися тенденції, здатні протистояти інформаційним атакам Кремля, Старший Брат моментально взяв наївних «братішок» за горло. Армія тролеботів та російський менеджмент ФБ дозволяли посилати в нокдаун і нокаут «невгодних» і «невдобних» блоґґерів, оперативно зачищаючи інформаційне поле під себе.
Коли життя у ФБ стало нестерпним, з Твіттеру зацвірінькали: ідіть сюди! Читайте наші тві! Тут іще можна вставити свої 5 копійок. Як тільки твітеряни з України понабирали по 400 тисяч фолловерів, їх усіх скопом відправили в бан в акурат перед черговою кремлівською інформатакою. Бо з Твіттером сталася та ж сама історія, що й з LJ і ФБ: російська компанія викупила пакет акцій і поставила своїх менеджерів на «кириличний сегмент».
І скільки б методичок у стилі «як не нарватися на бан» не складали, українські блоґґери будуть регулярно отримувати лаптем по голові, поки житимуть «у приймах» на платформах, якими заправляють не наші менеджери.
Власне яскравою ознакою обмеженого суверенітету України була відсутність у неї свого, суверенного інформаційного простору як наслідок відсутності справжньої національної еліти, зацікавленої в такому просторі. І першою ознакою фактичної суверенізації нашої країни стане створення власної, потужної соціальної мережі та запровадження українського менеджменту в мережах інтернаціональних. Хто зрушить цей камінь, той прокладе собі і нації дорогу в майбутнє.
Десь у році 2012 почався масовий вихід українських ЖЖистів на ФБ. Популярні юзери урочисто «клали перо» у LJ і заявляли про свій перехід на фейсбучну платформу, бо «там усі наші, там перспективний майданчик, а тут нема перспектив». ЖЖ зажила славу підмосковної контори, де жива думка тоне у кислих щах, а ФБ подавався як острівець свободи. Правда, у 2011 р. російська компанія викупила пакет цукербукерових акцій і отримала можливість залучити своїх менеджерів до управління т.з. «кириличним сегментом», але хто тоді зважав на такі «дрібниці»? Публіка поперла за лідерами думок і ЖЖ потроху починав перетворюватися на пустий вулик.
З 2012 р. політична температура в Україні йде вгору і суспільство починає лихоманити: «справа Оксани Макар», мовні баталії, вибори-2012 з бійками і ґвалтом, «врадіївські протести», і, нарешті, епічний пост Мустафи у ФБ, який дав старт Євромайдану.
Злі язики кажуть, що ФБ значно полегшив роботу ФБР, створивши колосальну базу даних, що містить цінну інформацію про контакти, пересування, вподобання, тощо величезної маси людей. Було б дивно, аби ФСБ (та все, що з нею пов’язане) не скористалася чудовими властивостями Фейбуку (і подібних йому мереж). ФБ (на відміну від анонімного ЖЖ) дозволяє персоналізувати і вивести на світ божий масу політично активної публіки, з її контактами, пересуваннями, вподобаннями… У системах, де йде політична боротьба без правил, для окремих політично активних юзерів персоналізація не несе особливих ризиків, бо вони мають солідний дах і бекґраунд, а от для решти – все не так просто… Крім того, формат спілкування у ФБ набагато краще, ніж «уютнєнькій» ЖЖ, підходить для нагнітання емоцій та блискавичного поширення (потрібної) інформації.
Попервах українські користувачі почувалися на ФБ доволі вільно. Там волонтерам дозволяли збирати кошти на армію, там здавалося, що тримаєш руку на пульсі країни. Але як тільки в українському сегменті ФБ з’явилися тенденції, здатні протистояти інформаційним атакам Кремля, Старший Брат моментально взяв наївних «братішок» за горло. Армія тролеботів та російський менеджмент ФБ дозволяли посилати в нокдаун і нокаут «невгодних» і «невдобних» блоґґерів, оперативно зачищаючи інформаційне поле під себе.
Коли життя у ФБ стало нестерпним, з Твіттеру зацвірінькали: ідіть сюди! Читайте наші тві! Тут іще можна вставити свої 5 копійок. Як тільки твітеряни з України понабирали по 400 тисяч фолловерів, їх усіх скопом відправили в бан в акурат перед черговою кремлівською інформатакою. Бо з Твіттером сталася та ж сама історія, що й з LJ і ФБ: російська компанія викупила пакет акцій і поставила своїх менеджерів на «кириличний сегмент».
І скільки б методичок у стилі «як не нарватися на бан» не складали, українські блоґґери будуть регулярно отримувати лаптем по голові, поки житимуть «у приймах» на платформах, якими заправляють не наші менеджери.
Власне яскравою ознакою обмеженого суверенітету України була відсутність у неї свого, суверенного інформаційного простору як наслідок відсутності справжньої національної еліти, зацікавленої в такому просторі. І першою ознакою фактичної суверенізації нашої країни стане створення власної, потужної соціальної мережі та запровадження українського менеджменту в мережах інтернаціональних. Хто зрушить цей камінь, той прокладе собі і нації дорогу в майбутнє.
Оце оглядаюсь я на події, що відбулися за рік – і утверджуюся в думці, що доля нам почала усміхатися, хоча цього ще, можливо, не помічаємо. Ми – нація дріб’язкова й суєтна, за деревами лісу не бачимо, і загальний план осягнути нам важко, тож по інерції продовжуємо жалітися, скиглити і плутати грішне з праведним.
До останнього часу все, що робили українці, йшло на користь Путіну і оберталося проти нас бумерангом. Спроба побудувати Україну без Кучми обернулася притисканням Кучми (а з ним – і України) до Кремлівської стіни, Помаранчева революція обернулася ганебним політичним балаганом, «комфортним для Путіна прем’єром», кабальними газовими контрактами, пустою скарбницею, торжеством Хама, мовною анклавізацією Півдня та Сходу й повним розгромом системи безпеки, зданої в концесію гражданам Россіі.
Але з недавнього часу колесо Фортуни повернулося на 180 градусів – і тепер все, що робить Путін проти України йде на користь Україні і обертається бумерангом проти Росії. Спроба відвадити Януковича від підписання Асоціації з ЄС обернулася повстанням України проти Януковича, що пішло їй на користь. Ну самі посудіть – який з Чивокуні Президент? Це – сором для нації мати такого очільника Держави. А якби Янукович підписав Асоціацію і заробив собі репутацію Євроінтегратора, то міг би й на другий термін переобратися, повторивши трюк Кучми зі спаринг-партнером, благо наші патріоти самі піднесли йому на блюдечку бравого бандьоровця Олежку Тягнибока. І тільки Майдан (точніше, його трагічний фінал) показав чого вартий цей захисник українців.
Криваве побоїще на Інститутській та евакуація Януковича, організовані Москвою, мали на меті занурення українського суспільства у хаос і демонтаж держави. Але країна вистояла, зате розтанули рейтинги політиків, що на роль Глави держави в принципі не годилися. Кличко є надто хорошим боксером, щоб стати розумним президентом, а Яценюк надто сцикливий, щоб бути Головнокомандувачем у воєнний час.
Окупація Криму й Донбасу остаточно прибила рейтинги «комфортного прем’єра» і зламала хребет потужному донецькому клану, що тримав Україну на припоні. Зате сама Росія потрапила у міжнародну ізоляцію і наразилася на санкції, які обіцяють справити фатальний вплив на її економіку.
Так, в України ще є слабкі точки. Наша еліта і досі не єдина, а електорат ще не здатен робити мудрий вибір і страждає на амнезію. Але спроба Москви використати суперечки між різними олігархічними групами в перспективі може сприяти очищенню України від олігархії. Головне – щоб ми не повелися на демагогію і нарешті відчули себе обранцями Долі. Бо Фортуна страшенно не любить, коли хтось нехтує її подарунками.
До останнього часу все, що робили українці, йшло на користь Путіну і оберталося проти нас бумерангом. Спроба побудувати Україну без Кучми обернулася притисканням Кучми (а з ним – і України) до Кремлівської стіни, Помаранчева революція обернулася ганебним політичним балаганом, «комфортним для Путіна прем’єром», кабальними газовими контрактами, пустою скарбницею, торжеством Хама, мовною анклавізацією Півдня та Сходу й повним розгромом системи безпеки, зданої в концесію гражданам Россіі.
Але з недавнього часу колесо Фортуни повернулося на 180 градусів – і тепер все, що робить Путін проти України йде на користь Україні і обертається бумерангом проти Росії. Спроба відвадити Януковича від підписання Асоціації з ЄС обернулася повстанням України проти Януковича, що пішло їй на користь. Ну самі посудіть – який з Чивокуні Президент? Це – сором для нації мати такого очільника Держави. А якби Янукович підписав Асоціацію і заробив собі репутацію Євроінтегратора, то міг би й на другий термін переобратися, повторивши трюк Кучми зі спаринг-партнером, благо наші патріоти самі піднесли йому на блюдечку бравого бандьоровця Олежку Тягнибока. І тільки Майдан (точніше, його трагічний фінал) показав чого вартий цей захисник українців.
Криваве побоїще на Інститутській та евакуація Януковича, організовані Москвою, мали на меті занурення українського суспільства у хаос і демонтаж держави. Але країна вистояла, зате розтанули рейтинги політиків, що на роль Глави держави в принципі не годилися. Кличко є надто хорошим боксером, щоб стати розумним президентом, а Яценюк надто сцикливий, щоб бути Головнокомандувачем у воєнний час.
Окупація Криму й Донбасу остаточно прибила рейтинги «комфортного прем’єра» і зламала хребет потужному донецькому клану, що тримав Україну на припоні. Зате сама Росія потрапила у міжнародну ізоляцію і наразилася на санкції, які обіцяють справити фатальний вплив на її економіку.
Так, в України ще є слабкі точки. Наша еліта і досі не єдина, а електорат ще не здатен робити мудрий вибір і страждає на амнезію. Але спроба Москви використати суперечки між різними олігархічними групами в перспективі може сприяти очищенню України від олігархії. Головне – щоб ми не повелися на демагогію і нарешті відчули себе обранцями Долі. Бо Фортуна страшенно не любить, коли хтось нехтує її подарунками.
(no subject)
Nov. 18th, 2014 12:40 pmУ мене половина стрічки у ФБ і ЖЖ забита постами та тему "Пачімупорошенконікавонєпасаділ???". От ми сміємося над ватою, вважаємо себе дуже розумними і політично підкованими, а самі іноді постимо, лайкаємо та перепощуємо різні нісенітниці. НЕ МОЖЕ Президент нікого ПОСАДИТИ. Це - за межами його повноважень. Це - порушення Конституції. І Генеральний прокурор не може нікого ПОСАДИТИ, і Міністр внутрішніх справ. СОдіт Суд. Ніхто не може бути ув'язненим без рішення суду. А судова гілка влади у нас є формально незалежною. Тому, перш, ніж починати хрестовий похід проти можновладних злочинців, треба переконатися, що у вас є прозора, чесна і компетентна судова система (або як мінімум, що ви маєте контроль над не дуже чесною).
Щоб Порошенко прям щас усіх пересаджав, він повинен мати таку ж владу над судами, яку мав Янукович (що свого часу посадив злочинця Маркова, якого після втечі Овоща випустили на волю). А це вже диктатура. У такому разі ті, хто кричав і вибивав на клаві "Пачімупорошенконікавонєпасаділ???" першими заверещать: "Караул!!! Ганьба!!! Узурпация!!! За что стоялі на Майданє?!!"
Затівати кримінальне переслідування небезпечних злочинців, не маючи упевненості в чесності судів, - то все одно, що зачиняти злодія в камері з відчиненим вікном. Це - не тільки безглузде заняття, але й небезпечне. Бо така публіка жартувати не любить. Вискочивши через гнилу хвіртку корумпованої судової системи, вона завдасть удар у відповідь. Можливо, навіть смертельний.
Тому починати треба з реформи судової системи. А не дурних криків "Пачімупарашенконікавонєпасаділ???". По кочану. Конституцію читати треба.
Щоб Порошенко прям щас усіх пересаджав, він повинен мати таку ж владу над судами, яку мав Янукович (що свого часу посадив злочинця Маркова, якого після втечі Овоща випустили на волю). А це вже диктатура. У такому разі ті, хто кричав і вибивав на клаві "Пачімупорошенконікавонєпасаділ???" першими заверещать: "Караул!!! Ганьба!!! Узурпация!!! За что стоялі на Майданє?!!"
Затівати кримінальне переслідування небезпечних злочинців, не маючи упевненості в чесності судів, - то все одно, що зачиняти злодія в камері з відчиненим вікном. Це - не тільки безглузде заняття, але й небезпечне. Бо така публіка жартувати не любить. Вискочивши через гнилу хвіртку корумпованої судової системи, вона завдасть удар у відповідь. Можливо, навіть смертельний.
Тому починати треба з реформи судової системи. А не дурних криків "Пачімупарашенконікавонєпасаділ???". По кочану. Конституцію читати треба.
(no subject)
Nov. 15th, 2014 01:07 pmЧула від Луценко про намір провести дострокові вибори до місцевих органів влади. Запасаємося поп-корном і спостерігаємо за битвою золотих батонів: за тим, як "донецькі" з "дніпропетровськими" будуть гризтися за владу у радах Південного сходу. У Бені є медійний, фінансовий та адміністративний ресурс (принаймні у 3-х областях). Але в нього немає розкрученого партійного бренду, який би користувався популярністю серед електорату Півдня і Сходу. НФ та Самопоміч (до яких доклався Коломойський) набрали відсотки на виборах до ВР за рахунок Заходу і Києва. На Сході й Півдні їх не дуже добре сприймають. Зате Льовочкін-Бойко мають вельми популярний у тих краях "Опозиційний Блок".
Монополії на ради в російськомовних південно-східним областях, судячи з усього, не матиме ні Беня, ні донецькі. І це - добре. А тим патріотам, які убиваються з приводу того, що Коломойському не дадуть усієї повноти влади на південному сході я б порекомендувала провести реформи у своїх головах. Бо поки ми перебираємо різні сорти кровосісь і ділимо їх на "хороших" і "поганих", на суттєві зрушення в Державі сподіватися не варто...
Монополії на ради в російськомовних південно-східним областях, судячи з усього, не матиме ні Беня, ні донецькі. І це - добре. А тим патріотам, які убиваються з приводу того, що Коломойському не дадуть усієї повноти влади на південному сході я б порекомендувала провести реформи у своїх головах. Бо поки ми перебираємо різні сорти кровосісь і ділимо їх на "хороших" і "поганих", на суттєві зрушення в Державі сподіватися не варто...
(no subject)
Nov. 11th, 2014 12:22 pmЯ бачу, що політична сила, яка на тлі війни активно розкручувала маховик істерії і усіляко толерувала махновщину у збройних силах, тепер намагається цей маховик пригальмувати. Короткострокова мета досягнута: у парламент заведена солідна кількість клієнтів, концентрація влади заблокована - тепер можна дати команду : "атбой!"
Ці люди наївно вважають, що у них в руках є кнопочки "on/off", які вмикають і вимикають політичні процеси. :)) Янукович, до речі, теж так думав - і доперемикався до того, що у механізму зірвало кришку, і "ловкий маніпулятор" вилетів з крісла, як корок з пляшки.
Коли цей недолугий "Гарант" дозволив Клюєву запустити у травні 2013 р. тітушко-фест "Фашизм нє прайдьот!", він не мав на меті вбивство Української держави і передачу її в московські кайдани. Він просто хотів зміцнити свою владу, розвести народ, як лохів, вивівши на майбутніх президентських виборах зручного спаринг партнера, або як мінімум розколовши країну і нацькувавши її жителів одне на одного. Але процес пішов ... І розвели, як лоха, його самого. Бо ті, хто виконував замовлення, працювали в кінцевому рахунку не на Хама та його дегенеративну сімейку, а на "кума" і спрямовували процеси у максимально деструктивне для Держави русло.
На ті ж самі граблі ризикує наступити один хитромудрий "олігарх-патріот" зі своєю гоп-компанією. Хоча його розум зараз прийнято підносити до небес, цей мудрагель, як і всіма осміяний Овощ, так і не засвоїв, що є речі, які за жодних умов не можуть бути предметом торгів і спекуляцій, що випустити джина хаосу з пляшки набагато легше, ніж запхати його назад. Але процес пішов. І тих, хто планував рулити процесами, уже затянує в механізм пекельної машини... Правда, вони цього ще не розуміють і весело крутять баранку, не підзрюючи, що рука Кремля вже підпиляла гальма ...
Ці люди наївно вважають, що у них в руках є кнопочки "on/off", які вмикають і вимикають політичні процеси. :)) Янукович, до речі, теж так думав - і доперемикався до того, що у механізму зірвало кришку, і "ловкий маніпулятор" вилетів з крісла, як корок з пляшки.
Коли цей недолугий "Гарант" дозволив Клюєву запустити у травні 2013 р. тітушко-фест "Фашизм нє прайдьот!", він не мав на меті вбивство Української держави і передачу її в московські кайдани. Він просто хотів зміцнити свою владу, розвести народ, як лохів, вивівши на майбутніх президентських виборах зручного спаринг партнера, або як мінімум розколовши країну і нацькувавши її жителів одне на одного. Але процес пішов ... І розвели, як лоха, його самого. Бо ті, хто виконував замовлення, працювали в кінцевому рахунку не на Хама та його дегенеративну сімейку, а на "кума" і спрямовували процеси у максимально деструктивне для Держави русло.
На ті ж самі граблі ризикує наступити один хитромудрий "олігарх-патріот" зі своєю гоп-компанією. Хоча його розум зараз прийнято підносити до небес, цей мудрагель, як і всіма осміяний Овощ, так і не засвоїв, що є речі, які за жодних умов не можуть бути предметом торгів і спекуляцій, що випустити джина хаосу з пляшки набагато легше, ніж запхати його назад. Але процес пішов. І тих, хто планував рулити процесами, уже затянує в механізм пекельної машини... Правда, вони цього ще не розуміють і весело крутять баранку, не підзрюючи, що рука Кремля вже підпиляла гальма ...
(no subject)
Nov. 10th, 2014 05:01 pmЯ бачу, що мочилово Пороха і метушня бабуїнів у окупованій зоні набирає оберти. З цього може випливати висновок, що Москва робить замахи по двох мішенях: по Донбасу і по Владі. Причому, одна мішень служить для відволікання уваги, а інша - справжня.
НМД справжня мішень для Кремля на даному етапі - це політична система. Бити будуть "в серце". Будуть працювати на розкол еліт та внутрішню дестабілізацію головним чином у столиці. Можливо, готується збройний переворот під гаслами Майдан-3, боротьба з корупцією, проти зливу армії, тощо.
Найприкріше те, що балаган затіяла наша еліта, яка не здатна вкоротити свої економічні та політичні апетити з подачі електорату, який видав мандат зразу трьом гетьманам. Москва лише вбиває клинці у вже існуючі тріщини.
Тепер усе залежить від мудрості народу та оперативності роботи спецслужб. Якщо населення не поведеться на демагогію псевдопатріотів, а спецслужби вчасно придушать заколот, то то Путін вкотре спіймає облизня...
НМД справжня мішень для Кремля на даному етапі - це політична система. Бити будуть "в серце". Будуть працювати на розкол еліт та внутрішню дестабілізацію головним чином у столиці. Можливо, готується збройний переворот під гаслами Майдан-3, боротьба з корупцією, проти зливу армії, тощо.
Найприкріше те, що балаган затіяла наша еліта, яка не здатна вкоротити свої економічні та політичні апетити з подачі електорату, який видав мандат зразу трьом гетьманам. Москва лише вбиває клинці у вже існуючі тріщини.
Тепер усе залежить від мудрості народу та оперативності роботи спецслужб. Якщо населення не поведеться на демагогію псевдопатріотів, а спецслужби вчасно придушать заколот, то то Путін вкотре спіймає облизня...
Нащо нам Кучково?
Nov. 5th, 2014 02:06 pmЯ бачу, свідома громадськість уже починає готуватися до параду в Москві: продумувати різні урочисті заходи та ділити шкуру невбитого російського ведмедя. Шановні, а ви помислили, навіщо нам та Москва і навіщо нам у ній парад?
Чи ви думаєте, що там, у Заліссі, вас зустріне прибита соромом вата та вдячні ліберали, звільнені вами від путінського іга? Ні! Вас там зустріне новий Мінін з Пожарським та Іваном Сусаніним. Ви хочете повторити помилку дурних ляхів, які полізли на Московщину, коли там усе само розвалювалося і консолідували тамошнє дикувате населення, подовживши життя злоякісному етнополітичному утворенню?
Жодна європейська країна, де людське життя є найвищою цінністю, не здатна підкорити силою зброї цю Орду. Перевірено історичною практикою. Вам хочеться пройтися по чужих граблях? Ви мало гуль собі набили?
Невже ви думаєте, що Україна, де мамки заважають синам боронити СВОЮ землю, де громадськість готова розтерзати власне керівництво за пару сотень жертв (які сама ж і спровокувала панікою та істерикою) зможе підкорити націю, готову класти штабелями трупи своїх синів, аби урвати в сусіда клаптик безплідної землі? Щоб покорити Москву, нам спершу доведеться самим окацапитися, подібно тому, як московіти свого часу отатарилися, а вже потім підім'яли під себе Новгород та три Царства Батиєвих.
Ви готові пожертвувати національною ідентичністю, аби тільки разок пройтися маршем по якомусь задрипаному Кучково?
Давайте тверезо дивитися на речі. Наразі перемогти РФ можуть тільки дві країни: США та КНР. Американці можуть загнати московітів на слизке - на поле економічного змагання - і поставити рачки, як поставили СРСР. Але навіть ситі, вгодовані янкі з їхньою модерновою армією не спроможні перемогти росіян у збройному змаганні. Це може зробити тільки інша Орда. От хай ординці і з'ясовують між собою стосунки.
А нам своє робити - стримувати натиск скажених сусідів і поводитися так, щоб у ЄС та США було побільше приводів запроваджувати проти них санкції, котрі вбивають їхню паразитичну економіку. Ну і Стіну високу будувати. Відгородимося від них стіною - і хай вони там у себе в Заліссі хоч показяться...
Чи ви думаєте, що там, у Заліссі, вас зустріне прибита соромом вата та вдячні ліберали, звільнені вами від путінського іга? Ні! Вас там зустріне новий Мінін з Пожарським та Іваном Сусаніним. Ви хочете повторити помилку дурних ляхів, які полізли на Московщину, коли там усе само розвалювалося і консолідували тамошнє дикувате населення, подовживши життя злоякісному етнополітичному утворенню?
Жодна європейська країна, де людське життя є найвищою цінністю, не здатна підкорити силою зброї цю Орду. Перевірено історичною практикою. Вам хочеться пройтися по чужих граблях? Ви мало гуль собі набили?
Невже ви думаєте, що Україна, де мамки заважають синам боронити СВОЮ землю, де громадськість готова розтерзати власне керівництво за пару сотень жертв (які сама ж і спровокувала панікою та істерикою) зможе підкорити націю, готову класти штабелями трупи своїх синів, аби урвати в сусіда клаптик безплідної землі? Щоб покорити Москву, нам спершу доведеться самим окацапитися, подібно тому, як московіти свого часу отатарилися, а вже потім підім'яли під себе Новгород та три Царства Батиєвих.
Ви готові пожертвувати національною ідентичністю, аби тільки разок пройтися маршем по якомусь задрипаному Кучково?
Давайте тверезо дивитися на речі. Наразі перемогти РФ можуть тільки дві країни: США та КНР. Американці можуть загнати московітів на слизке - на поле економічного змагання - і поставити рачки, як поставили СРСР. Але навіть ситі, вгодовані янкі з їхньою модерновою армією не спроможні перемогти росіян у збройному змаганні. Це може зробити тільки інша Орда. От хай ординці і з'ясовують між собою стосунки.
А нам своє робити - стримувати натиск скажених сусідів і поводитися так, щоб у ЄС та США було побільше приводів запроваджувати проти них санкції, котрі вбивають їхню паразитичну економіку. Ну і Стіну високу будувати. Відгородимося від них стіною - і хай вони там у себе в Заліссі хоч показяться...
На ким смієтесь?
Nov. 3rd, 2014 01:17 pmВи знаєте, мене останнім часом починає вже дратувати безперервне зубоскальство наших патріотів над тупою ватою і жителями Донбасу. Звичайно, і ватники, і лугандонці - то ще ті гівножери, але свідомій публіці не заважало б трохи самокритики. Недооцінка противника і переоцінка себе любимих може зіграти з нами злий жарт.
По-перше, не смійтеся над Іванами-Дураками. Московіти тільки з виду дуркуваті, а насправді - дуже хитрий і лукавий народ. Вони нас (і не тільки нас) не раз обводили навколо пальця, а ми жодних висновків так і не зробили. Ніякі вони не зазомбовані. Все вони прекрасно розуміють, а їхня "тупість" - це просто захисна реакція гопника, який звик самостверджуватися за рахунок слабких.
Вони прекрасно усвідомлюють, що їхня Московія суттєво поступається за рівнем розвитку і Європі, і Америці, і навіть Китаю. Але їх гріє думка, що маленькі хохлята, бульбаші, чурки, армяшкі, "робкіє грузіни" (яким вони лихо наваляли у 2008-му) знаходяться ще в жалюгіднішому стані і варто їм кудись рипнутися - їх тут же придавлять лаптем. Емансипуються колишні респуліки СРСР - від "велікого русского народа" залишиться шиш. Можуть вони таке допустити і здатися без бою? Ні, звичайно. Тому Кримнаш, Путінімпєратор, адіннарот, геноцидрусскіхвдонбассє, базинатонаукраїнє, і.т.д., і.т.п. І спростовувати цю маячню та доводити народові, який бореться за своє виживання, що він неправий - то дурне діло і марна трата сил і часу.
І не смійтеся над убогими жителями Донбасу, які вчора навибирали собі під парканом люмпенів та ідіотів, спокусившись дармовою морквою. У ВАШОМУ виборі на законних виборах до ВР, визнаних у всьому світі, не набагато більше логіки.
Ви були обурені "ганебною здачею території" у Мінську і вирішили вибрати когось на противагу "шоколадному зрадникові" (котрий, якщо розібратися, нічого НЕ ЗДАВ - здали інші - він просто не довів до переможного кінця визволення Донбасу від московських окупантів). Припустимо, я теж не в захваті від того, що частина нашої території залишається де-факто поза нашим контролем, припустимо і я теж не довіряю Порошенку та його команді на 100% і вважаю, що в Раді не заважало б мати певний контрольний механізм. Але КОГО ви вибрали на противагу "зраднику"?
Ви обрали політсилу, яка здала ТРИ області (Крим, Донеччину та Луганщину) і, перебуваючи при владі довше за Президента та маючи за Конституцією більші повноваження, нічорта не зробила у плані реформування економіки, а просто тупо брала і витрачала зарубіжні кредити, які нам всім доведеться колись віддавати. Кого ви ЩЕ обрали на противагу БПП? "Нову", "свіжу" партію Самопоміч, очолювану мером Львова, котрий у відповідь на відміну ганебного мовного закону (що свого часу став плювком у обличчя української нації) затіяв акцію "Львов гаваріт па-русскі". Невже ви думаєте, що ці беззубі "технократи", "посилені" істеричним морячком з Севастополя, що так і не вивчив державну мову і якого у нормальній країні за організацію нападу на Генштаб віддали б під трибунал, стануть на заваді ганебним компромісам, якщо їхній лідер сам - суть компроміс?
Чи не час припинити надривати животики, хіхікаючи над тупістю наших ворогів і тверезо поглянути на себе в дзеркало. Розслаблятися, по-моєму, ще рано...
По-перше, не смійтеся над Іванами-Дураками. Московіти тільки з виду дуркуваті, а насправді - дуже хитрий і лукавий народ. Вони нас (і не тільки нас) не раз обводили навколо пальця, а ми жодних висновків так і не зробили. Ніякі вони не зазомбовані. Все вони прекрасно розуміють, а їхня "тупість" - це просто захисна реакція гопника, який звик самостверджуватися за рахунок слабких.
Вони прекрасно усвідомлюють, що їхня Московія суттєво поступається за рівнем розвитку і Європі, і Америці, і навіть Китаю. Але їх гріє думка, що маленькі хохлята, бульбаші, чурки, армяшкі, "робкіє грузіни" (яким вони лихо наваляли у 2008-му) знаходяться ще в жалюгіднішому стані і варто їм кудись рипнутися - їх тут же придавлять лаптем. Емансипуються колишні респуліки СРСР - від "велікого русского народа" залишиться шиш. Можуть вони таке допустити і здатися без бою? Ні, звичайно. Тому Кримнаш, Путінімпєратор, адіннарот, геноцидрусскіхвдонбассє, базинатонаукраїнє, і.т.д., і.т.п. І спростовувати цю маячню та доводити народові, який бореться за своє виживання, що він неправий - то дурне діло і марна трата сил і часу.
І не смійтеся над убогими жителями Донбасу, які вчора навибирали собі під парканом люмпенів та ідіотів, спокусившись дармовою морквою. У ВАШОМУ виборі на законних виборах до ВР, визнаних у всьому світі, не набагато більше логіки.
Ви були обурені "ганебною здачею території" у Мінську і вирішили вибрати когось на противагу "шоколадному зрадникові" (котрий, якщо розібратися, нічого НЕ ЗДАВ - здали інші - він просто не довів до переможного кінця визволення Донбасу від московських окупантів). Припустимо, я теж не в захваті від того, що частина нашої території залишається де-факто поза нашим контролем, припустимо і я теж не довіряю Порошенку та його команді на 100% і вважаю, що в Раді не заважало б мати певний контрольний механізм. Але КОГО ви вибрали на противагу "зраднику"?
Ви обрали політсилу, яка здала ТРИ області (Крим, Донеччину та Луганщину) і, перебуваючи при владі довше за Президента та маючи за Конституцією більші повноваження, нічорта не зробила у плані реформування економіки, а просто тупо брала і витрачала зарубіжні кредити, які нам всім доведеться колись віддавати. Кого ви ЩЕ обрали на противагу БПП? "Нову", "свіжу" партію Самопоміч, очолювану мером Львова, котрий у відповідь на відміну ганебного мовного закону (що свого часу став плювком у обличчя української нації) затіяв акцію "Львов гаваріт па-русскі". Невже ви думаєте, що ці беззубі "технократи", "посилені" істеричним морячком з Севастополя, що так і не вивчив державну мову і якого у нормальній країні за організацію нападу на Генштаб віддали б під трибунал, стануть на заваді ганебним компромісам, якщо їхній лідер сам - суть компроміс?
Чи не час припинити надривати животики, хіхікаючи над тупістю наших ворогів і тверезо поглянути на себе в дзеркало. Розслаблятися, по-моєму, ще рано...
(no subject)
Nov. 3rd, 2014 12:27 amТаки да, назріває в нас заколот. Цікаво, чи зробила партія Президента висновки з Іловайська в тому плані, що наступне маштабне вторгнення регулярних військ РФ знову буде супроводжуватися новим наїздом на Генштаб?
Грунт уже готують. Історія з 32-м блок постом не даром затіяна. Вибори (і ослаблення БПП) - не єдина ціль. Доморощені Клаузевіци не вилазять із Зомбоящика і Мордокнижки і популярно, на пальцях пояснюють "как нада". Уже заговорили про можливість нових котлів. І, я думаю, будуть нові котли, і істерика, і натовп під Генштабом з вимогою прям щас когось кудись послати комусь на виручку.
Кремлю і певним політсилам, які переслідують власні, шкурні цілі, важливо зараз послабити авторитет Головнокомандувача в умовах коаліціади, дискредитувати нового Міністра Оборони, щоб партнери по коаліції мали моральне право не затверджувати його на посаді, щоб мали право не давати президентській партії контроль над МВС, і.т.д.
І справа тут не в тому, що Порошенко - такий уже великий патріот. Він набагато менш послідовний державник, ніж його кум. І справа не в тому, що Путін симпатизує Кролику з Пастором чи Багіні (вони йому до всі одного місця). Кремлю важливо, щоб в українському політикумі була перманентна колотнеча і перетягування ковдри.
Чи розуміють це українські політики? Чи розуміє Яценюк, що у разі, якщо він піде по стопах Тимошенко, він, як і ВАНА все одно не стане Президентом і скотиться на маргінес? І хто справляє на нього більший вплив: пастор з Дніпропетровського обкома, чи Вашінгтонський обком? ;)
Грунт уже готують. Історія з 32-м блок постом не даром затіяна. Вибори (і ослаблення БПП) - не єдина ціль. Доморощені Клаузевіци не вилазять із Зомбоящика і Мордокнижки і популярно, на пальцях пояснюють "как нада". Уже заговорили про можливість нових котлів. І, я думаю, будуть нові котли, і істерика, і натовп під Генштабом з вимогою прям щас когось кудись послати комусь на виручку.
Кремлю і певним політсилам, які переслідують власні, шкурні цілі, важливо зараз послабити авторитет Головнокомандувача в умовах коаліціади, дискредитувати нового Міністра Оборони, щоб партнери по коаліції мали моральне право не затверджувати його на посаді, щоб мали право не давати президентській партії контроль над МВС, і.т.д.
І справа тут не в тому, що Порошенко - такий уже великий патріот. Він набагато менш послідовний державник, ніж його кум. І справа не в тому, що Путін симпатизує Кролику з Пастором чи Багіні (вони йому до всі одного місця). Кремлю важливо, щоб в українському політикумі була перманентна колотнеча і перетягування ковдри.
Чи розуміють це українські політики? Чи розуміє Яценюк, що у разі, якщо він піде по стопах Тимошенко, він, як і ВАНА все одно не стане Президентом і скотиться на маргінес? І хто справляє на нього більший вплив: пастор з Дніпропетровського обкома, чи Вашінгтонський обком? ;)
Про колективну відповідальність
Nov. 2nd, 2014 01:56 pmЯ оце дивлюся, як наші журналісти доблесно захищають українських захисників Вітчизни на блок-постах і думаю: а де ж ви, добродії, раніше були? Чому ви РАНІШЕ так сумлінно не виконували свої професійні обов'язки і не калатали у дзвони, не лізли в Ю-туби і зомбоящики, не терзали соцмережі, не штурмували Генштаб і МО та адміністрацію Президента з вимогою зупинити демонтаж системи безпеки? Чому ви не будили населення і не доносили до його свідомості, що країна перебуває у смертельній небезпеці, що ми слабкі й беззбройні, а під боком у нас - лютий ворог, який точить на нас зуби? Ви не знали, у якому стані наші збройні сили? Ви не могли з трьох разів здогадатися, навіщо сусдня держава переозброюється, насичує наші силові відомства своєю агентурою і раз за разом вдається до інформаційних атак? Ви вважали ці теми не такими актуальними, щоб день у день полоскати ними мізки нашим миролюбивим і толерантним громадянам? Чи замовлення не було?
Подивіться на архів публікацій та ефірів журналістів, які беруть участь у акції "розтерзай Генштаб" - у передвоєнний період, коли чорні хмари збиралися на обрї, вони писали і говорили про що завгодно, тільки не про плачевний стан нашої армії та про дамоклів меч російської інтервенції. Тепер, коли двоголовий орел клюнув нас у дупу, вони нарешті очухалися і почали вивалювати на наші голови все, про що мовчали 23 роки, нехтуючи професійним обов'язком. Тепер вони намагаються напоїти ЗСУ боржомі, коли в них уже відмовили нирки і щиро вважають себе порядними людьми, котрі ніяким боком не причетні до ганебної катастрофи.
І солдатики, яких розтлівають "чесні журналісти", теж заслужили тих генералів, яких вони мають. Чому ж ви раніше не звали пресу в свої частини і не казали на публіку, що ви думаєте про своїх генералів? Ви не знали, що армію, в якій ви служите, брутально нищать? Вам було байдуже чим і з ким ви будете захищати народ, якому ви давали присягу, коли станеться війна? Чи ви теж були одурманені загальним миролюбством і заливши мозок російським милом про ЇХНІХ кадєтів та десантуру, відмовлялися вірити різним "параноїкам", що браццкій народ на нас нападе?
Ви не комбатанти, хлопці, ви - жалюгідні жертви Стокгольмського сирндрому. Що ви в першу чергу зробили, вийшовши з оточення? Ви почали хвалити тих, хто взяв вас у полон. Ви заявили, що сепаратисти (це ви так окупантів з колаборантами називаєте) краще держать слово, ніж деякі генерали. Молодці! Путін вам аплодує. Ви так прониклися християнською любов'ю до ворогів, що забули, ХТО вас убиває. Тварюки, котрі всупереч мінським домовленностям, оточили і замінували ваш блок-пост, відрізали вас від води та їжі, повбивали ваших побратимів, що йшли вам на поміч - ДЕРЖАТЬ СЛОВО. І чому це аеромобільні війська - іншими словами - десантура, яка за своєю спеціалізацією призначена для виживання в екстремальних умовах і проведення диверсійних операцій у тилу ворога, сидить на пості "на попє ровно" і чекає, коли добра тьотя принесе їй водички? А може, вам краще побрататися з тими, хто так добре держить слово, та піти разом на Київ, громити підлих генералів разом з шоколадним головнокомандувачем?
А ви знаєте, що хлопців під Крутами теж злили, якщо так розібратися. І спартанціям царя Леоніда у Термопіли теж пімога не прийшла, "подкрєплєнья нє пріслалі". А ви не хочете бути м'ясом. То знімайте погони і йдіть кондукторами працювати. Обісралися - виходьте мовчки, а то деякі екзальтовані кухарки вас уже героями вважають. Бо ви живі, а ті, хто мав мужність піти вам на допомогу - мертві...
І не треба, панове панікери, верещати "нємєдлєннонакажитєвіновнихвтрагєдііподілловайском!!!", бо ви теж - "віновниє". Ви хочете, щоб і вас "наказалі"? Хто приймає рішення, той НЕОДМІННО відповідає за наслідки. Якщо рішення приймає Генштаб - він несе ПОВНУ відповідальність за результат. Якщо ви втручаєтеся у роботу Штабу і нав'язуєте йому СВОЇ рішення, ви ділити з ним відповідальність. А ви що думали? Ви будете командувати кого, куди і коли виводити, а відповідати за жертви дяді за вас будуть?
Ми всі винні в тому, що наша армія розвалена, що в нас бездарні генерали, що ми не можемо САМОТУЖКИ дати належної відсічі ворогові і змушені посилати наших солдатів на вірну смерть, щоб євроатлантична спільнота запрорвадила проти агресора новий етап санкцій, бо якщо ми будемо класти з прибором на думку наших "партнерів" - вони нас залишать наодинці з агресором - і двічінесудимий та всещелегітимний знову воссяде у Межигір'ї на золотому унітазі. Ви репетуєте про тупих генералів і голу-босу беззбройну армію - і тут же закликаєте не підписувати капітуляцій і воювати "дапабєднагаканца". З ким і з чим?
Тупі генералі на нашій совісті (і на совісті "чесних журналістів" - в першу чергу), але вбивають нас не українські генерали (якими б тупими вони не були) і не "Шоколадний Порошок" - вбивають нас москалі. Вони - наш головний ворог. Якби вони не вдерлися в нашу країну - ніхто б нікого не вбивав. Зарубайте собі це на носі ідіоти.
Подивіться на архів публікацій та ефірів журналістів, які беруть участь у акції "розтерзай Генштаб" - у передвоєнний період, коли чорні хмари збиралися на обрї, вони писали і говорили про що завгодно, тільки не про плачевний стан нашої армії та про дамоклів меч російської інтервенції. Тепер, коли двоголовий орел клюнув нас у дупу, вони нарешті очухалися і почали вивалювати на наші голови все, про що мовчали 23 роки, нехтуючи професійним обов'язком. Тепер вони намагаються напоїти ЗСУ боржомі, коли в них уже відмовили нирки і щиро вважають себе порядними людьми, котрі ніяким боком не причетні до ганебної катастрофи.
І солдатики, яких розтлівають "чесні журналісти", теж заслужили тих генералів, яких вони мають. Чому ж ви раніше не звали пресу в свої частини і не казали на публіку, що ви думаєте про своїх генералів? Ви не знали, що армію, в якій ви служите, брутально нищать? Вам було байдуже чим і з ким ви будете захищати народ, якому ви давали присягу, коли станеться війна? Чи ви теж були одурманені загальним миролюбством і заливши мозок російським милом про ЇХНІХ кадєтів та десантуру, відмовлялися вірити різним "параноїкам", що браццкій народ на нас нападе?
Ви не комбатанти, хлопці, ви - жалюгідні жертви Стокгольмського сирндрому. Що ви в першу чергу зробили, вийшовши з оточення? Ви почали хвалити тих, хто взяв вас у полон. Ви заявили, що сепаратисти (це ви так окупантів з колаборантами називаєте) краще держать слово, ніж деякі генерали. Молодці! Путін вам аплодує. Ви так прониклися християнською любов'ю до ворогів, що забули, ХТО вас убиває. Тварюки, котрі всупереч мінським домовленностям, оточили і замінували ваш блок-пост, відрізали вас від води та їжі, повбивали ваших побратимів, що йшли вам на поміч - ДЕРЖАТЬ СЛОВО. І чому це аеромобільні війська - іншими словами - десантура, яка за своєю спеціалізацією призначена для виживання в екстремальних умовах і проведення диверсійних операцій у тилу ворога, сидить на пості "на попє ровно" і чекає, коли добра тьотя принесе їй водички? А може, вам краще побрататися з тими, хто так добре держить слово, та піти разом на Київ, громити підлих генералів разом з шоколадним головнокомандувачем?
А ви знаєте, що хлопців під Крутами теж злили, якщо так розібратися. І спартанціям царя Леоніда у Термопіли теж пімога не прийшла, "подкрєплєнья нє пріслалі". А ви не хочете бути м'ясом. То знімайте погони і йдіть кондукторами працювати. Обісралися - виходьте мовчки, а то деякі екзальтовані кухарки вас уже героями вважають. Бо ви живі, а ті, хто мав мужність піти вам на допомогу - мертві...
І не треба, панове панікери, верещати "нємєдлєннонакажитєвіновнихвтрагєдііподілловайском!!!", бо ви теж - "віновниє". Ви хочете, щоб і вас "наказалі"? Хто приймає рішення, той НЕОДМІННО відповідає за наслідки. Якщо рішення приймає Генштаб - він несе ПОВНУ відповідальність за результат. Якщо ви втручаєтеся у роботу Штабу і нав'язуєте йому СВОЇ рішення, ви ділити з ним відповідальність. А ви що думали? Ви будете командувати кого, куди і коли виводити, а відповідати за жертви дяді за вас будуть?
Ми всі винні в тому, що наша армія розвалена, що в нас бездарні генерали, що ми не можемо САМОТУЖКИ дати належної відсічі ворогові і змушені посилати наших солдатів на вірну смерть, щоб євроатлантична спільнота запрорвадила проти агресора новий етап санкцій, бо якщо ми будемо класти з прибором на думку наших "партнерів" - вони нас залишать наодинці з агресором - і двічінесудимий та всещелегітимний знову воссяде у Межигір'ї на золотому унітазі. Ви репетуєте про тупих генералів і голу-босу беззбройну армію - і тут же закликаєте не підписувати капітуляцій і воювати "дапабєднагаканца". З ким і з чим?
Тупі генералі на нашій совісті (і на совісті "чесних журналістів" - в першу чергу), але вбивають нас не українські генерали (якими б тупими вони не були) і не "Шоколадний Порошок" - вбивають нас москалі. Вони - наш головний ворог. Якби вони не вдерлися в нашу країну - ніхто б нікого не вбивав. Зарубайте собі це на носі ідіоти.
Як вбивають армію...
Oct. 29th, 2014 07:40 pmІсторична довідка:
Демократизация армии в России в 1917 году — процессы, которые широко развернулись в бывшей Русской императорской армии (в феврале 1917 года переименованной в «Революционную армию свободной России») сразу после Февральской революции.
В ходе революции Петросовет издал Приказ № 1, который первоначально предназначался только для восставших солдат Петроградского гарнизона, однако стихийно[4] распространился по всей армии. Фактическая отмена в действующей армии единоначалия («демократизация армии») привела вместо ожидавшегося частью либералов и социалистов повышения её боеготовности к нарастанию анархии в виде отказов солдат идти в наступление и самосудов над офицерами; кроме того, произошёл колоссальный рост дезертирства...
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8_(1917)#.D0.A1.D0.BE.D0.BB.D0.B4.D0.B0.D1.82.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B5_.D0.BA.D0.BE.D0.BC.D0.B8.D1.82.D0.B5.D1.82.D1.8B
________________________________________________________________
Дещо подібне зараз відбувається в наших Збройних Силах завдяки небайдужим громадянам (хто з них і правда небайдужий, а хто - резидент, так зразу і не розбереш). Зараз методично і послідовно руйнуються принципи, без яких жодна армія існувати не здатна: єдиноначальність, дисципліна і субординація.
Все це робиться під благородними гаслами контролю за тупими і безвідповідальними генералами (при цьому апріорі визнається, що всі без винятку наші командувачі тупі й зрадливі і ніхто не замислюється над рівнем компетентності тих, хто лізе їх контролювати). Методично й послідовно створюються два центри прийняття рішень: Генштаб і "небайдужа громадськість", яка почувши позивні офісного ховрашка у Мордокнижці, може у будь-який момент піти на штурм Генштабу в вимогами "памочьнашимрєбятам". (При цьому памочь вимагають тільки тим, на кого пальчиком покажуть звьозди Фейсбуку, на інших "небайдужим" зазвичай насрати, бо вони не мають ані найменошого уявлення, що насправді відбувається в зоні АТО - і кому дійсно потрібна допомога).
Систематично руйнується дисципліна та субординація. Дурний приклад показують легендарні комбати, які віддають у фейсбуках накази генералам і міністрам, а солдатів заохочують на камери висказати все, що вони думають про своїх тупих генералів.
Причому загострення істерики "небайдужих" відбувається в акурат перед масованим наступом російських регулярних військ. І поки зайці-кролики ділять портфелі в Раді, безпекою ніхто не займається.
Або Головнокомандувач нарешті займеться наведенням ладу у військовій сфері, або його змете "третій майдан", який "небайдужі" громадяни (вкупі з агентами Кремля) замутять синхронно з черговою хвилею російської інтервенції.
Демократизация армии в России в 1917 году — процессы, которые широко развернулись в бывшей Русской императорской армии (в феврале 1917 года переименованной в «Революционную армию свободной России») сразу после Февральской революции.
В ходе революции Петросовет издал Приказ № 1, который первоначально предназначался только для восставших солдат Петроградского гарнизона, однако стихийно[4] распространился по всей армии. Фактическая отмена в действующей армии единоначалия («демократизация армии») привела вместо ожидавшегося частью либералов и социалистов повышения её боеготовности к нарастанию анархии в виде отказов солдат идти в наступление и самосудов над офицерами; кроме того, произошёл колоссальный рост дезертирства...
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8_(1917)#.D0.A1.D0.BE.D0.BB.D0.B4.D0.B0.D1.82.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B5_.D0.BA.D0.BE.D0.BC.D0.B8.D1.82.D0.B5.D1.82.D1.8B
________________________________________________________________
Дещо подібне зараз відбувається в наших Збройних Силах завдяки небайдужим громадянам (хто з них і правда небайдужий, а хто - резидент, так зразу і не розбереш). Зараз методично і послідовно руйнуються принципи, без яких жодна армія існувати не здатна: єдиноначальність, дисципліна і субординація.
Все це робиться під благородними гаслами контролю за тупими і безвідповідальними генералами (при цьому апріорі визнається, що всі без винятку наші командувачі тупі й зрадливі і ніхто не замислюється над рівнем компетентності тих, хто лізе їх контролювати). Методично й послідовно створюються два центри прийняття рішень: Генштаб і "небайдужа громадськість", яка почувши позивні офісного ховрашка у Мордокнижці, може у будь-який момент піти на штурм Генштабу в вимогами "памочьнашимрєбятам". (При цьому памочь вимагають тільки тим, на кого пальчиком покажуть звьозди Фейсбуку, на інших "небайдужим" зазвичай насрати, бо вони не мають ані найменошого уявлення, що насправді відбувається в зоні АТО - і кому дійсно потрібна допомога).
Систематично руйнується дисципліна та субординація. Дурний приклад показують легендарні комбати, які віддають у фейсбуках накази генералам і міністрам, а солдатів заохочують на камери висказати все, що вони думають про своїх тупих генералів.
Причому загострення істерики "небайдужих" відбувається в акурат перед масованим наступом російських регулярних військ. І поки зайці-кролики ділять портфелі в Раді, безпекою ніхто не займається.
Або Головнокомандувач нарешті займеться наведенням ладу у військовій сфері, або його змете "третій майдан", який "небайдужі" громадяни (вкупі з агентами Кремля) замутять синхронно з черговою хвилею російської інтервенції.
Про "Свободу"
Oct. 29th, 2014 06:22 pmЗараз в І-неті сперечаються, добре це, чи погано, що у ВР не проходить "Свобода".
Я ніколи не була прибічницею цієї політсили і з самого початку розуміла її неспроможність бути реальною (а не бутафорською) противагою ПР. І у 2012р. я не бачила ніякої особливої користі від перебування ВОС у ВР - тільки потенційну небезпеку: відносно високі ретинги цієї партії, які вона отримала завдяки брутальному наїзду Януковича на гуманітарні підвалини державності та вправній імітації боротьби зі злочинним режимом, створювали широкий простір для політичних маніпуляцій і виведення Тягнибока у якості спарринг-партнера на президентських виборах (за рахунок подальших наїздів на гуманітарну сферу та розколу суспільства).
Але тепер, коли немає Януковича і ВОС не становить особливої загрози політичній стабільності, а її поведінка вже добре вивчена електоратом, патріотична публіка чомусь віддала перевагу іншим картонним партіям з купою котів у передвиборчих мішках.
Я ніколи не була прибічницею цієї політсили і з самого початку розуміла її неспроможність бути реальною (а не бутафорською) противагою ПР. І у 2012р. я не бачила ніякої особливої користі від перебування ВОС у ВР - тільки потенційну небезпеку: відносно високі ретинги цієї партії, які вона отримала завдяки брутальному наїзду Януковича на гуманітарні підвалини державності та вправній імітації боротьби зі злочинним режимом, створювали широкий простір для політичних маніпуляцій і виведення Тягнибока у якості спарринг-партнера на президентських виборах (за рахунок подальших наїздів на гуманітарну сферу та розколу суспільства).
Але тепер, коли немає Януковича і ВОС не становить особливої загрози політичній стабільності, а її поведінка вже добре вивчена електоратом, патріотична публіка чомусь віддала перевагу іншим картонним партіям з купою котів у передвиборчих мішках.