Увага! Психологічна атака! (або як душитимуть Майдан)

[dniprovska]

У зв’язку з недавнім взитом Януковича до Москви і підписанням низки угод, що передбачають виділення кредитів та знижку ціни на газ, почала поширюватися думка, що платою за путінські бонуси буде зачистка Майдану.

Можливо. Силовий варіант і досі не варто відкидати. Але зачистці, шидше за все, передуватиме психологічна атака, спрямована на маргіналізацію протесту. Є декілька месиджів, котрі зараз активно вкидаються у інформаційний простір з метою дезорієнтації та деморалізації активної проєвропейської частини суспільства.

Перший: Всь пропало! Янукович отримав гроші – тепер він купить на них електорат, купить з потрохами олігархів і переможе на президентських виборах. Бєрі шинель – пашлі дамой.
Абсолютна віра у силу підкупу (яку підживлюють провальні для опозиції довибори у Раду) не прикрашає тих, хто бореться за європейські цінності. Янукович і компанія дійсно можуть влаштувати аукціон небувалої щедрості, але вкидання незабезпечених економічним зростанням грошей у соціум у середньостроковій перспективі може призвести до обвалу економіки, шаленої девальвації і, як наслідок, соціального вибуху. Дещо подібне мало місце у Білорусі, у 2011р., коли Лукашенко перед виборами пішов на популіські кроки. Різниця лише в тому, що у Януковича немає ні широкої підтримки, ні абсолютної монополії на владу, тому різке погіршення економічної ситуації може змести його з президентського крісла раніше, ніж ми встигнемо поховати всі наші надії.

Другий: Show must go on! Зараз активно росповсюджуєтся апологія пасивного, беззубого протесту. Треба сидіти на Майдані, тримати позиції, подавати сигнали (владі, міжнародній спільноті, нашим братам на Сході України, тощо), співати, танцювати, малювати, їсти козацький борщ. Не треба більше масових мітингів і пікетів. Майдан – це наш острівок свободи.

Якщо Майдан не буде набирати нової сили і нових форм спротиву, він перетворяться на маргінальне зборище і танутиме, як сніг на сонці. Врешті-реши прийдуть комунальні служби з лопатами і граблями і винесуть острівок свободи на смітник.

Третій: Опозиція недолуга, тож за кого ми тут стоїмо.

Опозиція і Майдан не є тотожними поняттями! Я сама постійно критикую опозицію. Але якщо лідери недолугі, то це ще не привід опускати руки і кидати розпочату справу. Просто треба змінити лідерів. Проблема в тому, деякі опозиційні діячі дуже ловко дезорієнтували Євромайдан. Нагадаю, що люди вийшли на Майдан у знак протесту проти зміни геополитичного курсу і відмови влади підписати Асоціацію з ЄС. Але деякі спритники дуже швидко підмінили цілком реалістичні вимоги продовження курсу на євроінтеграцію популським «банудгеть!», не роблячи при цьому жодних дієвих кроків, щоб усунути правлячу кліку від влади. Натомість день-у-день репетували зі сцени «Юлі-волю-банду-геть»! Не спромігшись усунути владу бліцкригом, частина публіки швидко розчарувалася.

Виходом з цієї ситуації є чітке формулювання цілей і донесення їх до учасників протестів. Мета ЄВРОПЕЙСЬКОГО Майдану – підписання Угоди з ЄС. Влада повинна покарати винних у звірячому побитті учасників протестів, відпустити заарештованих активістів, переформатувати уряд (включно з відставкою прем’єра Азарова) і відновити поцес підписання Угоди про Асоціацію, що передбачає чітке визначення нової дати підписання Угоди. А от коли Угода буде підписана, тоді треба переходити до нового етапу боротьби: повного перезавантаження влади.