Ми вибіраєм - [за] нас вибірают

[dniprovska]

Провідний ідеолог ІІІ Рейху, Пауль Йозеф Геббельс, вивів свого часу універсальний принцип зомбування масової свідомості: «Брехня, повторена сотні разів, стає правдою». Великий містифікатор давно вже врізав дуба, а справа його – жива. Яскравим прикладом геббельсівщини є кремлівський проект «Украінскій вибор».

За інтенсивністю промивки мозку електорату це творіння лукавих політтехнологів переплюнуло навіть Савіка Шустера. Шустера принаймні можна вимкнути, його можна взагалі не вмикати. А від псевдоукраїнського вибору так просто не відкараскаєшся.

Їдеш по трасі, а там на узбіччі двадцять п’ятим кадром блимають біг-борди з характерним логотипом і придуркуватими пиками, які віщають «Страной управляєш ти!» Спускаєшся у метро по ескалатору, а тобі в очі тиче пальцем «Украінскій вибор». Розгортаєш популярну газетку чи журнальчик – а там знайома кисла фізія і статейка, чи інтерв’ю, де популярно роз’яснюються вигоди від вступу до Митного Союзу».

Ось недавно побачила у «МК Україна» розлоге інтерв’ю з «князем темряви і темників» під назвою «Обратний отсчьот». Стаття з подібною назвою була У ДТ, але вона була присвячена проблемам євроінтеграції. Видно, кум Путіна вирішив позмагатися з проєвропейською публікою і першим дотягти Україну до фінішу, адже очко, пардон «окно возможностєй для вступлєнія в ТС очєнь узкоє».

Полум’яний провідник ідеї вступу України до МС не приховує чисельних труднощів на шляху до митного майбуття. Ось, наприклад, дійшли (точніше, докотилися) до того, що керівник концерну «Мотор-Січ», залізний совок В. Богуслаєв, в останній момент не знайшов ні часу, ні бажання взяти участь у Круглому Столі в Запоріжжі на тему співробітництва з Митним Союзом. Є версія, по секрету повідомляє нам Віктор Володимирович, що брати участь у Круглому столі йому не дозволив сам губернатор області.

Отакі-то справи, малята. Лютує кримінальний режим! Не дає возз’єднатися братнім народам. Та коли справжні чекісти пасували перед труднощами?

Кум Путіна не втрачає віри у перемогу святої справи і не втомлюється наводити аргументи на користь МС. Наприклад, МС – це гарантована знижка цін на енергоносії, а значить до бюджету надійдуть зайві 9 млрд. доларів (уже й порахували!). А це – підвищення пенсій, зарплат, пільг, тощо. Ну чим не вигода?

А в ЄС – суцільний диктат. От, наприклад, нещасну Іспанію, яка знаходиться у переддефолтному стані, змусили підвищити ПДВ на медпрепарати аж до 21%! Жах! (Про те, що в Росії дорожчають ліки – ні гу-гу).

А ось іще «убойний» аргумент. ВВП у Єврозоні скоротився аж на 0,7%, а у ТС виріс на 4%. Висновок: ЄС загниває, МС – процвітає. Правда, ВВП «загниваючої» Єврозони у п’ять з половиною разів більший, ніж ВВП «процвітаючого» МС. Але це – дрібниці. Дрібницею є і той факт, що Україна, яка купує газ утридорога має ВВП майже у 2,5 разів більший, ніж у союзній Білорусі, ощасливленій «Газпромом» і у 1,5 разів більший, ніж у Казахстані, де є власні ресурси. А нещасна, позбавлена ліків Іспанія виробляє удев’ятеро більше, ніж щаслива Білорусь.

Можна і далі критикувати викладки адептів МС, але при цьому слід визнати, що інформаційна підтримка євразійського вектору на порядок потужніша і якісніша, ніж підтримка євроінтеграції.

Наша влада, навіть задумавши добру справу, робіть її напрочуд бездарно. Про зворотній зв’язок ніхто не турбується. Команда Януковича заграє з проросійським електоратом і замість чіткої артикуляції переваг зближення з цивілізованою спільнотою видає туманні сентенції про багатовекторність як історичну місію, про борщ і сало, про формулу 3+1 та інші нісенітниці. А Медведчук тим часом тихою сапою обробляє інформаційний простір і змащує механіми, які мають стати рушійною силою євразійського розвороту.

Що являють собою дописи, які доводять переваги євроатлантичної інтеграції? Це – розлогі статті та інтерв’ю в аналітичних виданнях, пересипані сухими професійними термінами, графіками, діаграмами і цифрами, від яких ряботить в очах. Пересічний обиватель такою агітацією може вдавитися. Він швидше відкладе євроатлантичну головоломку і потягнеться за яскравою медведчуківською матрьошкою – статейкою у популярному виданні, де «вєсомо, грубо, зрімо», описані «блага» Митного Союзу.

Спускаючи на гальмах пропагандистську роботу з цільовою аудиторією, влада відкриває ворота троянському коню кремлівської пропаганди. А що буває з фортецями, у які впустили троянського коня – усім відомо. Тож будьмо пильні!