Про цінні поради ...

[dniprovska]

Я оце помічаю, що з того моменту, коли кремлівська хунта розв’язала проти України гібридну війну, і дня не проходить, щоб якась поважна і велемудра персона не дала українцям своєї цінної поради.

Російські опозиційні політики та аналітики, наприклад, в один голос радять українцям активно чинити спротив, не відступати, не поступатися, іначє Путін скоро дойдьот до Кієва …

Ну, язик до Києва доведе… Правда ЧИМ нам захищатися, відважні російські ліберали, демократи та незалежні експерти не уточнюють. Вони, певно, вважають, що розгромлені проросійськими президентами й кремлівськими резидентами армія і служба безпеки жодним чином не можуть стати на заваді успішному спротиву агресії.

Хочеться спитати у цих рішучих та безкомпромісних гаспод: а чого ж ви не боролися з Путіним у себе вдома, чому дозволили гебешній кліці зачистити весь політичний та інформаційний простір, загнати всю опозицію в андеграунд і перетворити російський народ на отару баранів? У нас тільки Крим украли, а у вас – цілу країну.

До російських доброжелатєлєй уже й чехи долучилися. Чеський міністр оборони покартав українське керівництво з те, що воно нічого не робить для захисту своєї держави. О! Думка чехів для нас особливо важлива! У них є неоцінений досвід протистояння чужоземній агресії і захисту власної територіальної цілісності. Як вони хвацько протистояли Гітлеру й Сталіну, як лихо відбили наїзд російських танків у 68-му! У чехів є чому повчитися. Хоча б розлученню зі Словаччиною!

Ну і грузини ж, звичайно, свої 5 ларі вставляють. Теж дивуються, чому українці не кинулися стріляти з перших хвилин окупації Криму і ставлять у приклад себе любимих. Вони ж не терпіли, а давали відсіч російським окупантам вкупі з сепаратистами. При всій моїй повазі до грузин, слід відмітити, що війна з Росією закінчилася для них не дуже вдало. Танками під Тбілісі та Звітом Тальявіні, котрий дав європейським друзям Путіна підстави заявляти, що у конфлікті винні обидві сторони, унаслідок чого нагла агресія Кремля проти сусідньої держави залишилася практично безкарною і розпалила його апетити.

Однак, проблема в тому, що поради нам дають прямо протилежні. Якщо одні дорікають нам за нерішучість, то інші хвалять нас за стриманість і радять вирішувати всі проблеми дипломатичним шляхом на круглих столах.

Американські друзі радять нам розпочати широкий загальнонаціональний діалог з питань децентралізації влади. Щоб кожна область мала можливість самостійно обирати собі Діда Мороза, пардон, губернатора і проводити самостійну гуманітарну політику. Це дуже сприятиме єдності нації – коли одні будуть гаваріть па-русскі, інші – спілкуватися українською. Одні будуть почитати Степана Бандеру і проклинатимуть Леніна зі Сталіним, інші – молитимуться на пам’ятники Леніна і Сталіна й проклинатимуть Бандеру з бандерівцями. Демократія і плюралізм усіх об’єднають. Indeed!

А Канцлерка Німеччини вже дошпрехалася до того, що припустила участь представників міфічних Донецької та Луганської республік у круглому столі, правда, за умови, якщо вони відмовляться від практики насильства. Йа, йа, фрау Меркель, так воно і буде. Захоплять ще парочку міжнародних місій в заручники – і відмовляться від насильства – как тока – так сразу!

Та й кого мала на увазі вельмишановна фрау Канцлер, коли говорила про представників міфічної Донецької та Луганської республік? Громадян РФ Гіркіна-Стрєлка з Бабаєм, чи отамана Війська Донського, що окопалося в Антрациті? Це з ними ми будемо на круглому столі обговорювати долю Донбасу?

Я б порадила нашим євроатлантичним партнерам ще раз уважно перечитати Будапештський Меморандум і перевірити, чи всі гарантії суверенітету й територіальної цілісності, які вони дали Україні в обмін на відмову від ядерної зброї, були ними виконані.

Ну а нам – своє робити: поменше слухати велемудрих порад тих, хто сам собі ради дати не може, і захищати Державу усіма наявними у нас засобами. А там – буде видно.