dniprovska

Наближається час Ч – час, коли згідно з пророцтвами древніх майя (чи пророцтвами тих, хто розраховує нажитися на загальній паніці й метушні) настає кінець світу. Є привід поглянути на речі sub specie Аeternitatis (з точки зору Вічності), а в цьому ракурсі все суще набуває нових форм і смислів.

( Read more... )

У спільнотах, які мали б стояти на сторожі цивілізації атрофуються такі якості, як стійкість, гідність, відповідальність, чіткість переконань, розуміння власної високої місії, тощо. Натомість процвітає гедонізм, нарцисизм, моральна сліпота та інфантилізм. Демократичне суспільство перетворюється на кисіль, з якого різні агресори, політичні авантюристи та маргінали можуть воду варити.

І ось що ми маємо на поточний момент. Розпещені сибаритством і заклопотані кризою Європа і США, придавлена землетрусом Японія; агресивна, ображена Росія, що так нікому і не простила свою поразку у Третій світовій війні; амбітні Індія та Китай, Близький Схід, схожий на розворушене осяче гніздо… Хто переможе в цьому Армегеддоні? Хто виживе? І чи виживемо МИ?

Ну, нам до апокаліпсисів не звикати. Уся історія України – то суцільний Апокаліпсис. Бачили ми і вершників на конях і вавилонських блудниць; зріли ми громи з блискавками та вогняні стовпи; чули пророків та лжепророків; а dance macabre – то наш національний танець. Стільки разів смерть на наших теренах гопака танцювала, що й рахунку збилися… Тож щоб пережити черговий кінець світу нам треба зовсім нічого: трохи брому для інтелігенції та побільше оковитої з перцем для трудящих та тих хто ними поганяє й привласнює плоди їхньої праці. І з Божою поміччю переживемо ще одне лихо.

Амінь