Вісті з Мордору :)

[dniprovska]

Цей пост я пишу для тих, хто вважає Донбас невиліковною гангреною, яку треба якнайшвидше ампутувати на радість Путіну з Медведчуком, щоб зберегти свою національну ідентичність

Сьогодні телефонувала мні двоюрідна сестра з Донбасу.

Вона живе у великому індустріальному (російськомовному, звичайно ж) місті, коротше, типова "житєльніца Донбаса" зрілого віку. Продукт "дружби народов": батько - росіянин, мати - українка.

Ось така в нас з нею була розмова (соррі за донецьку хранцузьку :)

- Ну как там у вас, била на Майданє, кулєш єла?

- Була. А як у вас ставлення до Євромайдану?

- Ти знаєш, рєзко отріцатєльноє!

- Чому?

- Патаму што Європа поставіла нам нєвиносімиє условія. Єслі пависіть цени на газ і замарозіть зарплату - то нам кірдик. (Мікола Янавіч постарався. Намолов 3 мішки вовни і абсолютно дезорієнтував своїх земляків у плані реальних вимог ЄС і МВФ).

- А на Антимайдан ти поїдеш?

- Нє-є-є! Нах.. он мнє вс...лся!

- А як ставлення до Януковича? Ти будеш за нього голосувати?

- Да пашол он на х...

- Це твоя персональна думка, чи загальна тенденція?

- Да нєт, всє так думают.

- Тобто, Янукович - це вже відіграна карта?

- Да. Он упал в нашем мненіі, патамушто не разогнал весь єтот балаган нах... (О! Акела промахнувся, сильна рука затремтіла - і все, базовий електорат відвернувся від вчорашнього кумира.

- А за кого ти будеш голосувати?

- Нє знаю. За вот етіх жидов - Яценюка, Клічко і Тягнібока галасавать точно нє буду! Ну, я би прогаласавала з Ющенко, ілі за Тімошенко в крайнєм случає...

Я ледь з дивана не впала! Моя сестриця, як плювалася на Майдан 2004, репетувала "єто всьо піндоси!" і не хотіла віддавати дитину в "хахаляцкую школу", яких на Донбасі стає все більше, голосувала б за Ющенка!

Таки да, Віктор Андрійович, історія Вас оцінить! Це не перший раз коли я чую від мешканця Донбасу "Да хоть би вот прі Ющенко і то лучше било"! Что імєєм нє хранім - потєрявши плачєм :(

- А ваабще у нас всє протів всєх (Донбас - регіон противсіхів :). Я вот так счітаю, что нам нє нужна ні Рассія (sic!), ні Європа. Ми должни бить самі по сєбє. (Прямо Український Союз по Рєзнічєнко:))

І ваабще нам нужна сільная рука! Янукович ваабще сдулся кагда прос...л свой пєрвий Майдан. У нас всє так думают.

_________________________________________________________________________

Отже, тенденції, на мою думку, наступні. (звичайно, розмову зі своєю родичкою я навела лише у якості ІЛЮСТРАЦІЇ. Мої висноки - результат спілкування з різними представниками Донбасу і Східних регіонів в цілому)

Янукович уже давно не кумир Донбасу (та і Сходу в цілому) і тримається лише на інерції. В той же час опозиція там теж ніяким авторитетом не коритується.

В Донбасі серед більшості населення вже немає тієї тупої, бездумної русофілії, яка характеризувала промислові регіони у 90-х роках. Чисто проросійському кандидатові, типу Медведчука, або Маркова, ловити там нічого.

Для Донбасу пріоритетом і досі залишається економічний добробут і авторитарна політична система. Ідеалом для них поки що чомусь є Білорусь (але переважно для тих, хто ніколи не бував у Європі, а таких відсотків 90%). Але, як пояснила моя родичка "патаму што оні нєзавісімиє". Так це чи ні - питання десяте. Але факт той, що у традиційно проросійських, "совкових" регіонах поняття "незалежність" поступово перестає бути пустим звуком.

У мешканців Донбасу в голові частенько буває каша, АЛЕ:

За умови розумної гуманітарно-просвітницької та економічної політики Донбас здатен стати невід'ємною часткою Української Держави.

Питання лише в тому, як вивести на політичну арену розумну, толкову, патріотичну та жертовну еліту, здатну з'єднати Схід і Захід.