Таки да, заспівують :(

[dniprovska]

Не так тії воріженьки ...



Ну що, була я сьогодні на зборах активістів Майдану...

Це, знаєте, як перейти з партеру за куліси. На сцені всьо чьотко: реве музика, горланять гучномовці: «кому наліпочку «Янукович – підарешт»? Молодь марширує по Хрещатику і вигукує гасла: «Студенти нації за євроінтеграцію!», «Слава Україні – Героям слава!», «Слава нації – смерть ворогам!».

Але за сценою все не так райдужно... Солдати Майдану поступово зневірюються в своїх генералах (точніше, у трьох Гетьманах). Люди втомилися від безцільного тупцяння, пустих промов, танців та співів. Люди хочуть дій, вони хочуть бачити результат.

Наша опозиція дуже демократична, тому заборонити протестувальникам збиратися більш, ніж по троє, звичайно ж не може. А щоб протестувальники не збиралися докупи і не придумували чогось такого, що може не сподобатися нашій демократичній опозиції, організатори цілодобово крутять музику: динаміки ревуть так, що виносить мозок. У таких умовах проводити якісь несанкціоновані благодійниками Майдану збори неможливо.

Організатори нарешті знайшли притулок у Будинку Профспілок. Але й там були співи – година релаксації для гостей...

З того, що я почула на зборах, можна зробити такі висновки:

Перше: організація Майдану вкрай непрозора. Зворотній зв’язок між мешканцями наметів та організаторами практично відсутній. У мене склалося враження, що оппо ставиться до учасників Євромайдану не краще, ніж влада – до своїх тітушок. Різниця лише в тому, що народ, який зібрався на Майдані – не бидло, і не хоче ним бути.

Друге: Люди мають вкрай наївне і хаотичне уявлення про те, що відбувається і що можливо зробити у поточній ситуації. Цілі ставляться нереалістичні, а ще менше розуміння, як поставлених цілей досягти. Є величезне незадоволення опозицією, але публіка ще плекає ілюзію, що цих політичних імпотентів можна якось простимулювати. Люди думають, що опозиція не діє, бо боїться репресій. Бандитів боятися – у ВР не ходити. Навіщо ми тоді їх обирали? Щоб милуватися ними по телевізору? Але вже чітко поставлена умова: якщо оппо не буде діяти – ми її зметемо разом з владою.

Третє: українському соціуму загрожує колапс через поляризацію. І водорозділ тут проходить на по мовному принципу, а по стереотипу поведінки. Одні покірно плентаються за ідіотом, який тягне країну у прірву, інші панічно бояться, що їхній лідер забере надто багато влади.

Один хлопчина пропонував створити якийсь комітет. Розподілити обов’язки, тощо, але одразу застеріг, щоб з цього комітету не вийшов якийсь фюрер. Іще комітету немає, лідер ще в проекті не з’явився, а він уже боїться, що цей неіснуючий лідер забере в нього якісь неіснуючі (по причині панування бандитського режиму) права...

Що наші протестувальники хочуть протиставити тоталітарній силі? Гуляйполе?

Перемогти правлячу кліку і успішно керувати після неї країною може лише політична сила, яка має симетричний рівень організації. І все ще вірю, що в нашому суспільстві, в тому числі і серед активних учасників протесту, знайдуться здорові елементи, здатні сформувати противагу бандитській владі, що вже вичерпує свої можливості.

Тому завтра, о 17.00 я знову піду на збори. Зустріч – біля Стели Незалежності.

Прошу розповсюдити інформацію!