
Зараз наша свідома публіка, надивившись фоток з "Марша Міра" в РФ, наввипередки кинулася дякувати, аж підскакувати: "Спасібочєстнимроссіянам!"
Припустимо, росіяни, котрі вийшли на "Марш Миру", набагато симпатичніші за тупу вату і псевдолібералів, отруєних бацилою шовінізму, які продовжують нудіти про амєріку, сговор протів россіі, правосєков, Навароссію, русскій мір, прадажних укрАінскіх алігархав, і.т.д., і.т.п. АЛЕ. Що нам з того, що декілька десятків тисяч чесних росіян пройшлися маршем по вулицях Москви та Петербургу і помахали українськими прапорами? Вони вже виходили на аналогічний марш ще навесні, в акурат після анексії Криму. І що це змінило? Скільки український вояків, мирних жителів та й їхніх громадян було вбито та покалічено і скільки збитків було завдано Україні?
Я розумію стан мізерної меншості жителів РФ, яка усвідомлює наслідки самогубчої політики Кремля. Я розумію стан ще мізернішої меншості, якій реально соромно за те, що вони - росіяни. Приблизно такі емоції відчували німецькі антифашисти. Тільки антифашисти реально боролися з Гітлером, ризикуючи власним життям, але все одно багато з них потрапило під роздачу.
Так що усі ці Марші російському соціуму - як мертвому припарка.
Si vis pacem - para bellum.