Від мудреців Піднебесної :)

Правило ведення війни є наступним: якщо твої сили вдесятеро більші, ніж у ворога, - оточи його; якщо твої сили у п'ять разів переважають його сили - напади на нього; якщо в тебе сил удвічі більше - розчленуй його сили; якщо сили рівні - зумій дати йому бій; якщо сил у тебе менше - стань в оборону; якщо ти в чомусь поступаєшся ворогові - ухилися від нього. Тому що той, хто впирається з малими силами, стає заручником сильного супротивника.

Сунь-цзи, "Мистецтво війни"

(no subject)

Зараз наша свідома публіка, надивившись фоток з "Марша Міра" в РФ, наввипередки кинулася дякувати, аж підскакувати: "Спасібочєстнимроссіянам!"

Припустимо, росіяни, котрі вийшли на "Марш Миру", набагато симпатичніші за тупу вату і псевдолібералів, отруєних бацилою шовінізму, які продовжують нудіти про амєріку, сговор протів россіі, правосєков, Навароссію, русскій мір, прадажних укрАінскіх алігархав, і.т.д., і.т.п. АЛЕ. Що нам з того, що декілька десятків тисяч чесних росіян пройшлися маршем по вулицях Москви та Петербургу і помахали українськими прапорами? Вони вже виходили на аналогічний марш ще навесні, в акурат після анексії Криму. І що це змінило? Скільки український вояків, мирних жителів та й їхніх громадян було вбито та покалічено і скільки збитків було завдано Україні?

Я розумію стан мізерної меншості жителів РФ, яка усвідомлює наслідки самогубчої політики Кремля. Я розумію стан ще мізернішої меншості, якій реально соромно за те, що вони - росіяни. Приблизно такі емоції відчували німецькі антифашисти. Тільки антифашисти реально боролися з Гітлером, ризикуючи власним життям, але все одно багато з них потрапило під роздачу.

Так що усі ці Марші російському соціуму - як мертвому припарка.

Si vis pacem - para bellum.