Євроатлантичне

Зараз усі щось пишуть про Ратифікацію Угоди про Асоціацію, тож вставлю і я свої 5 копійок.

Ну, по-перше, Ратифікація (навіть з відтермінованою ЗВТ) - це ще один крок, який віддаляє нас від Тайожного Тупика, у який з таким остервенінням тягне нас сусідня держава.

По-друге, українці постійно кидаються в крайнощі у питаннях євроатлантичної інтеграції, бо мислять якимись абсурдними штампами, у яких розділяються два нероздільних поняття: Україна і Європа: "Україна - це Європа", "ми йдемо у Європу", "європейське майбутнє України", "Україна робить європейський вибір", і.т.д.).

Але ж Україна, на секундочку, це - держава, на теренах якої знаходиться географічний центр Європейського континенту (і можна сказати - пуп Землі, бо саме європейський (гуманістичний) тип цивілізації, що базується на визнанні людини як вищої цінності і забезпеченні їй свободи приватної ініціативи, став домінуючим у всьому світі).

Ні німцю, ні французу, ні італійцю не спаде на думку доводити, що Німеччина/Франція/Італія - це європейська країна, а ми сидимо посеред Європи і намагаємося всім довести, що ми - європейська нація...

Звичайно, термін "Європа" має не тільки географічний, але й політичний та цивілізаційний вимір. Під Європою ми часто підрозуміваємо ЄС, але й до цього утворення ми не можемо сформувати адекватного ставлення.

Частина патріотично налаштованої громадськості, розчарована м'якотілістю європейської спільноти, ратує за політичну та економічну автаркію і категорично проти втягування України в євроатлантичний "колгосп". Така позиція почасти зрозуміла, адже поведінка європейського співтовариства часто-густо викликає банальну огиду - настільки вона пронизана зверхністю та байдужістю до тих, хто не потрапив у елітарний європейський клюб, вкупі з запобігливістю перед такими нахабними агресорами, як РФ.

Але давайте будемо реалістами. Ні географічне, ні економічне положення України поки що не сприяє автаркії. Без європейських ринків, технологій, інвестицій Україна не зможе розвиватися, а без підтримки політичної (як мінімум) не вирветься з "братніх обіймів" Імперії.


Ліберальна публіка впадає в іншу крайність, де вступ до ЄС стає idée fixe. Якщо спитати фаната євроінтеграції, навіщо нам вступати до ЄС - він на вас витріщиться і вигукне: "Як навіщо??? Ви там що, ніколи не були, не бачили, як ТАМ люди живуть???".

О! З цього і треба починати. Наша кінцева мета - побудова сильної, заможної та перспективної держави. А все інше (політичний устрій, міжнародні союзи та коаліції) - то тільки засоби. Чи сприятиме нашій меті економічне зближення нашої держави з цивілізованою спільнотою? Безумовно. Чи потрібно для цього вступати в ЄС? Не знаю. Може, і потрібно, але не на правах бідного родича, як це зробили країни колишнього соцтабора.

Те, що зараз пропонує нам ЄС, породжує у багатьох наших громадян сумніви: а чи варто було за ЦЕ виходити на Майдан і проливати на ньому кров?". Відповім: ТАК, ТАК, і іще раз ТАК!

Асоціація з ЄС була лише одним зі смислів Майдану, і, може, навіть не головним. На Майдані український народ відстояв свою суб'єктність, довівши, що жоден Хам не може розпоряджатися країною, як своєю власністю і крутити туди-сюди геополітичний вектор для вирішення вузькоособистісних задач (переобрання на другий президентський термін).

Більш того, Євромайдан став тріггером, котрий запустив маштабні геополітичні процеси, наслідком яких може стати остаточний демонтаж Російської Імперії, яка зараз виступає у обличчі РФ. А якщо РФ буде демонтована, або настільки ослаблена, що втратить важелі впливу на Україну, то євроатлантична спільнота нам буде не дуже то і потрібна. І печаль з приводу того, що Україна свого часу не вступила до ЄС і не перетворилася на одну з тихих, благополучних країн Східної Європи не вельми доречна.

Можливо, доля призначила нам набагато привабливіші перспективи. Тому зберігаємо спокій - і чистимо свої кулемети...

А що думає народ?

Соцмережі знову прорвало. Знову стрічки забиті істериками "насслілі!!!"

А от цікаво, що з цього приводу думають ті, кому ніколи шарити по фейсбучикам і ЖЖ-шечкам. Ну, ті, що орють і жнуть, метуть вулиці, печуть хліб, ремонтують бронетехнику і витягають з того світу поранених вояків, поки диванна сотня перебирає конспірологічні теорії?

Мені чомусь здається, Порох - людина прагматична і робити собі харакірі перед виборами не буде, і перш, ніж прийняти остаточне рішення, замовив який-небудь соцопит, де потенційний електорат висловився за передишку. Мережеві ховрашки не є репрезентативною вибіркою, нмд...