(no subject)

Ще раз повторюю свою думку: потреба в толковому генералі не відпала. Хоча Кенгуру вже десь у бігах (але залишається легітимним президентом).

Той, хто робив з Майдану Січ і проштовхував повернення до Конституції-2004 без перевиборів до ВР, знав, що робив :(

Кримська війна

Останні події в Криму породжують цілу низку питань і припущень щодо причин і рушійних сил деструктивних процесів.

Версій може бути декілька:

1. Рука Кремля, яка планомірно і професійно дестабілізує ситуацію в Криму з метою заблокувати шлях євроатлантичний України (після втечі Януковича підписання Асоціації стало питанням тижнів).

2. Боротьба за владу між різними угрупованнями кримського політикуму

3. Боротьба за владу, що підігрівається Москвою з метою дестабілізації ситуації в Україні і блокування євроатлантичного напрямку.

Учора проросійські сили завдяки мобілізації кримськотатарського населення зазнали болючої поразки. Рада Криму відмовилася приймати сумнівні рішення щодо статусу Криму, а А. Могильов втримав посаду прем'єр-міністра АРК.

Сьогодні ситуація радикально змінилася. Будучи неспроможними "закидати шапками татарву і бендер", проросійські сили вдалися до терористичних дій: захопили ключові адміністративні будівлі і вивісили на них російські прапори.

Далі починається абсурд. До приміщення ВР АРК заходять депутати і після спілкування з терористами оголошують про ініціювання референдуму з питань статусу Криму.

Кращого способу дискредитувати Референдум в очах громадян України, кримських татар, міжнародної спільноти і навіть в очах мешканців Криму важко знайти. Референдум, ініційований під дулами автоматів визнати легітимним можуть тільки хворі на голову (або шовінізм) політики і громадяни.

Або Путіну остаточно начхати на долю жителів АРК і він витрішив влаштувати в Україні перманентну бійню, або вся ця катавасія затіяна тими, хто хоче показати себе більш ефективним менеджером у Криму, ніж Могильов. Або політиків, які хочуть показати себе ефективними менеджерами едементарно використали, щоб влаштувати бійню в Криму.

У будь якому разі зараз потрібна вкрай зважена, продумана реакція з боку Києва, а ще більш нам потрібна МІЦНА і ДІЄВА підтримка з боку світової спільноти територіальної цілісності України.

Трохи конспірології ...

Парламент Криму під дружніми дулами автоматів, відправив у відставку кабінет міністрів разом з його головою А. Могильовим (ставлеником В. Януковича) і оголосив про проведення референдуму щодо розширення повноважень автономії.

Тепер уже немає сумнівів, що боротьба іде за доступ до перерозподілу матеріальних ресурсів. Ким були невідомі, що захопили адміністративні будівлі: російськими спецназівцями, чи "Беркутами", яких так безглуздо випусти з клітки Аваков, ми взнаємо дещо пізніше, якщо взнаємо.

Але цікава дата проведення референдуму: 25 травня. В одни день із президентськими виборами.

Чому 25-го? Якщо головною метою є відокремлення Криму від України, то референдум (який, до речі не має юридичної бази, і сто пудів буде визнаний нелегітимним) треба проводити або зараз, поки страшні бЕндерівці-хвашисти не злізли з екранів і поки не стало ясно, що в Крим вони ніколи не приїдуть. Або десь восени, коли населення пожне плоди діяльності уряду-камікадзе і коли доходитиме кінця курортний сезон.

І все ж таки певна логіка у призначенні референдуму в один день із виборами просвічується. Якщо українці виберуть не того президента, то буде запущений механізм сепаратизму з усіма витікаючими наслідками...

UPD: За умови розумної політики українського уряду (якщо в нас таки сформується нормальний уряд) нинішні кримські бонзи мають шанс повторити долю забутого всіма президента Мєшкова. А Крим позбутися навіть тієї автономії, яка в нього є....