Про сміттєву люстрацію
Sep. 30th, 2014 08:17 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
dniprovskaЯ дивлюся, наша публіка у захваті від «народної люстрації». Депутат у сміттєвому бачку! Депутат з розбитою мармизою! О! Нарешті! Не буде люстрації зверху – каструємо люструємо знизу!
Особисто я нічого захоплюючого в цьому не бачу. І зовсім не тому, що мені шкода об’єктів люстрації. Я не відчуваю до цих персон ніякого співчуття. Але демонстративне викидання на смітник і побиття депутатів особисто у мене справляє враження деякої театральності. Взялися бити якого-небудь рига, або тушку – то побийте його так, як беркути били майданівців. А ні – то не чіпайте політичного г-на, бо вонятиме до самих виборів, не робіть з негідника мученика і не додавайте йому електоральних балів.
Я розумію наш народ – у нього вривається терпець. Йому набридло, що над ним стільки років безкарно знущаються. Але якщо ми хочемо докорінної перебудови суспільства, ми повинні усвідомлювати, що самосудом ми його не оновимо і не виправимо, а лише вкинемо у вир анархії, а за анархією, як відомо, слідує диктаторський порядок. В українських же реаліях за анархією йде ЧУЖОРІДНА диктатура. Наш народ ніколи не стане по-справжньому вільним, якщо не усвідомить і не визначить міру ВЛАСНОЇ відповідальності за те, що ним стільки років правили бандити і здирники. Адже свобода дається тільки відповідальним суб’єктам.
Ну ми ж усі розуміємо, що наш корумпований, тупий і зрадливий політикум не з неба на нас упав. Ми самі його породили і обрали. Звичайно, Шуфрю/Гадіка/Чечьотку та інших овочів обирали жителі Донбасу. Але донецька команда ніколи не отримувала у нас абсолютної більшості голосів. І якщо ця гоп-компанія дорвалася до влади, то тому, що ми постачали до ВР партії тушок, котрі залюбки лягали під свинохряка і врешті-решт породили кримінальну диктатуру, яка довела країну до ручки. І корупційні потоки, які живили бандитську владу, наповнювалися з тоненьких струмочків, що витікали з наших кишень. Там, де не дають, там і не беруть. Замість того, щоб консолідовано боротися з корупцією і свавіллям чинуш та можновладців на рівні територіальних громад, ми везли й несли, тицяли у кишені, щоб сприяти вирішенню наших побутово-бізнесових проблем і мовчали в шмаття, коли влада нас ставила раком. І дочекалися, що злоякісні утворення розрослися до катастрофічних масштабів.
За своїм характером корупція в Україні є подібною флегмоні. Це такий різновид тяжкого гнійного запалення, коли гній не скупчується на окремій ділянці (як у випадку абсцесу), а розливається по тканинах, що робить лікування складним, болісним, тривалим і комплексним. Усі органи влади в нас настільки просякнуті гноєм корупції та зловживань, що вичистити їх одним махом неможливо, не доводячи суспільство до летального стану. Але деякі санітари-самоуки лізуть туди тупим, брудним скальпелем, не переймаючись правильною постановкою діагнозу та знанням етіології соціальних хвороб. Просто руки чешуться різонути по живому і подивитися, як кровичка потече.
Людям пропонують примітивні рішення складних проблем, збиваючи їх зі шляху істинного. Якщо розібратися, то поведінка наших сучасних опришків є абсолютно нелогічною. Перед ними широко відкриті двері у владу, а вони вперто лізуть у вікно. Революція Гідності, як і попередня, Помаранчева революція, відчинила перед новонародженими соціальними класами і прошарками двері до законодавчого органу влади, через які можна було увійти у владу виконавчу та судову і здійснювати там перетворення та пильнувати за дотриманням законності. Хтось скористався цим шансом? Так, аферисти, популісти й бандити.
І якщо десять років тому народ просто дистанціювався від участі у політичному процесі, воліючи сидіти на дивані перед зомбоящиком і прикидати: в кого коса довша – у Юльки, чи в Інки Сільотки, то зараз публіка стала набагато агресивнішою. Але логіки й конструктиву в її діях не прибавилося. Коли ненависний донецький Хам узурпував владу і доточив собі повноваження, які виборці йому не делегували, наш народ відреагував «цивілізовано»: задравши штани й спідниці, побіг на нелегітимні вибори, оголошені злочинцем, легітимізувавши таким чином узурпацію і подовживши життя диктатурі. Тепер, коли він має цілком законні можливості долучитися до влади і очищати її від корости в рамках правового поля, він кинувся у всі тяжкі, влаштувавши Коліївщину нон-стоп.
Звичайно, хочеться сподіватися, що вся ця смітникова люстрація є елементом передвиборчої кампанії. Але ті, хто її затіяв, або не розуміють, що грають з вогнем, або спеціально підливають масла у вогонь, трансформуючи притаманне будь-якому народові прагнення справедливості у жагу помсти. Залишати безкарними злочини, які були вчинені можновладцями за жодних умов не можна. Але за жодних умов не можна робити помсту самоціллю.
Особисто я нічого захоплюючого в цьому не бачу. І зовсім не тому, що мені шкода об’єктів люстрації. Я не відчуваю до цих персон ніякого співчуття. Але демонстративне викидання на смітник і побиття депутатів особисто у мене справляє враження деякої театральності. Взялися бити якого-небудь рига, або тушку – то побийте його так, як беркути били майданівців. А ні – то не чіпайте політичного г-на, бо вонятиме до самих виборів, не робіть з негідника мученика і не додавайте йому електоральних балів.
Я розумію наш народ – у нього вривається терпець. Йому набридло, що над ним стільки років безкарно знущаються. Але якщо ми хочемо докорінної перебудови суспільства, ми повинні усвідомлювати, що самосудом ми його не оновимо і не виправимо, а лише вкинемо у вир анархії, а за анархією, як відомо, слідує диктаторський порядок. В українських же реаліях за анархією йде ЧУЖОРІДНА диктатура. Наш народ ніколи не стане по-справжньому вільним, якщо не усвідомить і не визначить міру ВЛАСНОЇ відповідальності за те, що ним стільки років правили бандити і здирники. Адже свобода дається тільки відповідальним суб’єктам.
Ну ми ж усі розуміємо, що наш корумпований, тупий і зрадливий політикум не з неба на нас упав. Ми самі його породили і обрали. Звичайно, Шуфрю/Гадіка/Чечьотку та інших овочів обирали жителі Донбасу. Але донецька команда ніколи не отримувала у нас абсолютної більшості голосів. І якщо ця гоп-компанія дорвалася до влади, то тому, що ми постачали до ВР партії тушок, котрі залюбки лягали під свинохряка і врешті-решт породили кримінальну диктатуру, яка довела країну до ручки. І корупційні потоки, які живили бандитську владу, наповнювалися з тоненьких струмочків, що витікали з наших кишень. Там, де не дають, там і не беруть. Замість того, щоб консолідовано боротися з корупцією і свавіллям чинуш та можновладців на рівні територіальних громад, ми везли й несли, тицяли у кишені, щоб сприяти вирішенню наших побутово-бізнесових проблем і мовчали в шмаття, коли влада нас ставила раком. І дочекалися, що злоякісні утворення розрослися до катастрофічних масштабів.
За своїм характером корупція в Україні є подібною флегмоні. Це такий різновид тяжкого гнійного запалення, коли гній не скупчується на окремій ділянці (як у випадку абсцесу), а розливається по тканинах, що робить лікування складним, болісним, тривалим і комплексним. Усі органи влади в нас настільки просякнуті гноєм корупції та зловживань, що вичистити їх одним махом неможливо, не доводячи суспільство до летального стану. Але деякі санітари-самоуки лізуть туди тупим, брудним скальпелем, не переймаючись правильною постановкою діагнозу та знанням етіології соціальних хвороб. Просто руки чешуться різонути по живому і подивитися, як кровичка потече.
Людям пропонують примітивні рішення складних проблем, збиваючи їх зі шляху істинного. Якщо розібратися, то поведінка наших сучасних опришків є абсолютно нелогічною. Перед ними широко відкриті двері у владу, а вони вперто лізуть у вікно. Революція Гідності, як і попередня, Помаранчева революція, відчинила перед новонародженими соціальними класами і прошарками двері до законодавчого органу влади, через які можна було увійти у владу виконавчу та судову і здійснювати там перетворення та пильнувати за дотриманням законності. Хтось скористався цим шансом? Так, аферисти, популісти й бандити.
І якщо десять років тому народ просто дистанціювався від участі у політичному процесі, воліючи сидіти на дивані перед зомбоящиком і прикидати: в кого коса довша – у Юльки, чи в Інки Сільотки, то зараз публіка стала набагато агресивнішою. Але логіки й конструктиву в її діях не прибавилося. Коли ненависний донецький Хам узурпував владу і доточив собі повноваження, які виборці йому не делегували, наш народ відреагував «цивілізовано»: задравши штани й спідниці, побіг на нелегітимні вибори, оголошені злочинцем, легітимізувавши таким чином узурпацію і подовживши життя диктатурі. Тепер, коли він має цілком законні можливості долучитися до влади і очищати її від корости в рамках правового поля, він кинувся у всі тяжкі, влаштувавши Коліївщину нон-стоп.
Звичайно, хочеться сподіватися, що вся ця смітникова люстрація є елементом передвиборчої кампанії. Але ті, хто її затіяв, або не розуміють, що грають з вогнем, або спеціально підливають масла у вогонь, трансформуючи притаманне будь-якому народові прагнення справедливості у жагу помсти. Залишати безкарними злочини, які були вчинені можновладцями за жодних умов не можна. Але за жодних умов не можна робити помсту самоціллю.
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-09-30 05:48 pm (UTC)Себто, з вибиванням очей, кульовими пораненнями і ампутованими кінцівками? За умови бездіяльності влади - питання лише часу, нмсд.
Людям пропонують примітивні рішення складних проблем
Хто першим запропонує народу рішення-вихід з незвичної ситуації, схоже на ефективне, той і матиме рейтинг. Звичайно, воно повинно бути примітивним, щоб стати по-справжньому масовим.
Але за жодних умов не можна робити помсту самоціллю.
Навіть на дуже короткому історичному проміжку? Чому??? Адже це так ефективно, ефектно, і, (чого гріха таїти) приємно... Нмсд, це такий же неминучий етап становлення справдедливості, як і всі, що знала історія. Просто з часом негативні моменти заретушувались.
Приклади помсти-заради-помсти можна знайти в багатьох культурах і багатьох джерелах, починаючи від Біблії Старого Завіту. Навіть наш Богдан Хмельницький, якщо вірити "Історії України-Руси" Миколи Аркаса, почав визвольну боротьбу з польською шляхтою не через високі національні почуття, а через спаплюжену польським шляхтичем честь його коханої.
no subject
Date: 2014-09-30 08:06 pm (UTC)я не прибічниця принципу "око за око", але якщо бити, то бити, або не чіпати і діяти в правовому полі.
Якщо просто розквасити депутатові ніс - то це тільки підвищить його рейтинги серед певної категорії електорату.
\\ Хто першим запропонує народу рішення-вихід з незвичної ситуації
так реакція на пропозицію залежить від рівня зрілості народу.
\\ Навіть наш Богдан Хмельницький, якщо вірити "Історії України-Руси"
Ага, і чим це скінчилося? Новою кабалою в Москви - ще страшнішою.
no subject
Date: 2014-10-01 04:36 pm (UTC)ну погодьтесь, дивно буде, якщо люди сиділи-сиділи, а потім ні з того ні з сього почали калічити і вбивати представників старої влади. Невдоволення наростає поступово, а не дискретно.
// реакція на пропозицію залежить від рівня зрілості народу.
Не хотів би здатись зловтішним, але... почекаємо результатів виборів. Сподіваюсь, "вилоносний" бійцівський півень пролетить, як і та, що хоче в'їхати в рай на спині Кремлівської Полонянки, але це якраз питання до зрілості народу.