Розруха в головах ...

[dniprovska]

Оце читаю стрічку, і ледь не кожен другий пост у ній про те, как ми проігралі інформационную войну на Востокє. Я, в принципі, писала вже на цю тему, але repetitio est mater studiorum.

Шановні, ХТО програв "інформационную войну"? Хто ці МИ? Ахметов? Фірташ? Коломойський? Пінчук? Ложкін? У кого в руках зосереджені найпотужніші медійні ресурси? Я особисто не стала б ототожнювати себе з вищеозначеними олігархами. Навіть з подвійним громадянином Бенею, якого всі зараз підносять до небес.

Нагадую очевидний факт: усі громадяни України живуть в єдиному інформаційному просторі. І галичани, і дончани дивляться одні й ті ж телеканали. Російське телебачення і у Львові можна ловити. Але одні фільтрують ту нісенітницю, яку транслює Кісєль-ТВ і ретранслюють наші вітчизняні зомбоящики, а інші хавають повними ложками.

Коли почався Майдан, практично всі вітчизняні медіа подавали новини з Майдану об'єктивно і навіть з явною симпатією. Не плутайте з 2004-м роком. Бо майже всі олігархи були незадоволені геополітичним розворотом Януковича і чим могли допомагали навертати його на путь істинний.

Але мешканці Сходу все одно прийняли Майдан у багнети.

Мені здається, що автори тези про "проігранную інформационную войну" самі зазомбовані і сильно переоцінюють роль мас-медіа у формуванні ставлення соціуму до тих, чи інших подій.

У даному випадку абсолютно ігнорується такий чинник, як ідентичніть.

Подивіться на цю карту:



а тепер ось на цю:



Границі "Ватникленд" співпадають з ареалом розташування крупних промислових міст (плюс казацькі станиці на південному сході Луганщини), де живе зросійщене населення.

Люди вірять у те, у що вони хочуть вірити. Менталітет мешканців Сходу сформувався під величезним впливом російського етносу, який заселяв промислові міста в часи сталінської індустріалізації. Тому значна частина житєлєйдонбаса віддає перевагу російському телебаченню, бо його месиджі прекрасно співпадають з їхніми висхідними ментальними установками.

Мещканцям Сходу, як і росіянам, притаманні економічна та соціальна пасивність, зневага до засадничих громадянських прав і свобод, культ грубої сили, патерналізм та консервативність мислення. Тому ривок України у європейському напрямку, у напрямку цивілізації, де панує культ свободи, приватної ініціативи та принцип особистої відповідальності за свій вибір, викликав шалену реакцію у елементів русского міра та індивидів з так званою південно-східною ідентичністю.


Щоб змінити ситуацію на Сході, недостатньо інформаційної контратаки. Сама по собі, безвідносно до інших заходів, вона просто буде відскакувати, як горох від стінки. Інформаційну та освітню політику потрібно проводити у комплексі з глибокими і всеосяжними економічними, політичніими та адміністративні реформами, що сприятимуть соціальній мобільності та створюватимуть соціальні ліфти для найбльш ініціативних та патріотичних елементів на Донбасі.

Але спочатку треба завершити АТО.