Поточне ...

[dniprovska]

Зараз пішла інформаційна підготовка зливу Донбасу. Не знаю точно, хто за нею стоїть, але як і напередодні здачі Криму пішли пости про те, як Україні буде чудово без Даунбасу. Скинемо тягар з плечей, с глаз долой - і с сєрдца вон, і бігом у Європу.

Якщо влада вирішила здати Донбас без бою, або імітувати спротив - це значить, що вона вирішила погодитися на переполовинення України. Бо Донбас - це плацдарм для наступу на весь південний Схід. Путін уже усвідомив, що ВНУТРІШНІХ передумов для сепаратизму і федералізації в Україні немає. Розгойдати ситуацію виключно завдяки внутрішнім силам - нереально. Ні переважна більшість населення, ні еліта (навіть така гнила, як донецька ПР) не зацікавлена у розвалі країні. З чисто економічних причин. Інакше сепаратистські акції не були б такими маргінальними, а місцеві облради на Сході і Півдні уже б дружно голосували за федерацію/відокремлення/вступ до РФ. Але навіть у КРИМУ голосування місцевих органів влади за відокремлення від України легітимним чином провернути не вдалося - довелося присилати спецназ.

Тому Путін може сподіватися лише на військову силу. Той факт, що на Півдні та у Запоріжжі сепаратиські рухи були рахітичними, не повинно нас заспокоювати. Просто вдарити одночасно по всіх областях Сходу - нереально з військової точки зору (а Путін уже зробив ставку на окупацію). Крим - вкрай незручний плацдарм для наступу на Україну. А от Донбас - ідеальний. Окупувавши Донбас, Путін зможе легко перекидати терористів і диверсантів у Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку області. А далі на черзі - Херсон і Одеса.

Знайти у Запоріжжі, Харкові, Одесі, Херсоні 300 відморозків, які захоплять приміщення, - не проблема, а з Донбасу до них підтягенться підкріплення і почне пробивати коридор до Придністров'я.

Боронити Донбас нелегко. Бо населення там вкрай інертне. Переважна більшість дончан і луганчан за те, щоб залишитися в складі України. Але активної учаті у захисті свого права бути громадянами України теж не беруть. Коли у мільйонному Донецьку цілий тиждень на будівлі ОДА теліпається прапор країни-окупанта, а населення сидить дома у махрових тапках, дудлить пиво, жує попкорн і чекає, що там вирішить "начальство", а місцеве начальство жує шмарклі і щось там бубонить про переговори та повну амністію для терористів і зрадників, замість того, щоб викинути їх з адміністративних будівель - це, м'яко кажучи, трохи ненормально.

І все одно, Донбас - це наша, українська земля. У Донбасі спротив буде більшим, ніж у Криму. Донбас уже пручається, уже б'є колорадів. У Криму реакція була набагато млявішою.

Тому не слухаємо корисних ідіотів та провокаторів, а готуємося боронити нашу землю.