Про героїзм

[dniprovska]

Тут мої френди дорікають мені, що я надто суворо ставлюся до наших військових у Криму. Що вони - герої, вони стояли, вони відбивалися, що їх зрадило вище керівництво, а я їх поливаю лайном.

Давайте розставимо крапки над ї.

Я за жодних умов не знімаю відповідальності з нашого політичного керівництва за бездарні дії під час інтервенції. Я не вважаю ВСІХ військових, що перебували у Криму, зрадниками. Але. Давайте не будемо девальвувати поняття "героїзм". Якби не було Майдану, то я, може, і вважала б деяких кримських вояків героями.

Вірність присязі - це ще не героїзм. Це так і повинно бути.

Героїзм - це жертовність, це - торжество волі і духу над силами зла. Героїчний вчинок - це вчинок, з якого можна брати приклад.

От на Майдані були герої, які йшли проти вишколених і озброєних до зубів силовиків з дубцями і дерев'ними щитами. І перемагали.

Нажаль, у Криму героїчних вчинків було небагато. Збіг обставин не дозволив нашим воякам проявити героїзм.

Тому військові Криму діляться на зрадників і молодців.

Молодці ті, хто не зрадив присязі. Молодці, хто на свій страх і ризик встиг вивести техніку з Криму, щоб вона не потрапила до рук ворога. Молодці десантники, які дали зрозуміти окупантам, що не здадуться - і вийшли на Материк зі зброєю...

Ну а іудам - мотузка та гілляка. У якості гарантій.

Слава нації - смерть ворогам!