Скажи, хто твій прем'єр - і я скажу, хто ти :)

[dniprovska]

Якщо вірити словам спікера Рибака, то на наступному тижні Президент має визначитися з кандидатурою прем'єра, що змусило зацікавлених осіб вкупі з полчищами диванних стратегів та пікейних жилетів посилено рефлексувати на тему: ХТО? Хто буде рулити кабміном??


Звичайно, було б вкрай наївно сподіватися, що нове призначення призведе до тектонічних зсувів у вітчизняній економіці (принаймні, позитивних), але сама по собі кандидатура прем'єра є індикатором того, в якому стані перебуває зараз Глава Держави і що він собі планує.


Є декілька варіантів кадрових рішень: суто проросійська кандидатура, ретельно узгоджена з Кремлем, опозиційний кандидат, сімейний "завгосп" і технічний прем'єр.


На роль проросійського глави кабміну зазвичай номінують А. Клюєва (рідше - О. Лукаш). Таке призначення дозволило б Гаранту оперативно отримати решту російського кредиту і відносну поблажливість росспоживнагляду. Однак для президента, котрий не розстався з амбіційними мріями залишитися на другий термін, призначення Клюєва на пост прем'єра несе досить суттєві ризики.


По-перше: Клюєв-прем'єр - це ляпас Майдану, це - рішучий крок до силового вирішення конфлікту, що тягне за собою розрив із Заходом і прозахідною частиною естеблішменту. До того ж таке призначення означало б порушення балансу сил. Азаров був нейтральною фігурою, рівновіддаленою від усіх центрів впливу. Клюєв - самостійний гравець, що має власну групу депутатів у ВР і конфліктує з групою Льовочкіна-Фірташа (як мінімум). Не ясно також, як Андрій Петрович буде суміщати керівництво кабміном з координацією виборчої кампанії.


Більш того, відносно молодий, прагматичний, жорсткий премє'р який оперативно отримає в Росйї кредит і роздасть електорату подачки, може стати більш популярним, ніж Президент. Звичайно, з т.з. свідомого українця пан Клюєв - сіра і невиразна постать. Типовий технократ. Але слід враховувати, що на сході - трохи інші канони "політичної краси". Додайте сюди тісні зв'язки Андрія Петровича з кремлівським естеблішментом та феноменальну здатність з усіма домовлятися - і... why not?



Призначення Клюєва означало б, що Гарант внутрішньо готовий до капітуляції перед Кремлем і віддає себе в чисті руки товаріщей з холодними головами і такими ж холодними серцями ...



Існує прямо протилежний фінал прем'єріади: прем'єр-опозиціонер, який відновить курс на Європу (ну і кредити звідти отримає). Але, судячи з заяв чільних речників ПР, такий варіант дуже малоймовірний. Він програшний і для Януковича, і для опозиції. Поступки опозиція - це очевидне свідчення слабкості Гаранта (чого електорат йому ніколи не вибачить), ну і продовження пресингу з боку РФ, який ще більше підірве позиції Януковича. Та й опозиція погоджується на свого прем'єра лише у разі відновлення Конституції-2004 і позбавлення ВФЯ контролю над силовиками, що по суті означає його політичну смерть.



Найбільш бажаним і прийнятним для Президента є "сімейний прем'єр". Недаром же С. Арбузов отримав підвищення і став в.о. прем'єра. Сімейний голова кабміну дозволив би Президенту сконцентрувати в своїх руках всі ресурси перед вирішальною битвою за крісло. АЛЕ. Внутрішніх ресурсів (не в оставнню чергу завдяки "професійним діям" сашиної команди) в країні майже не залишилося. Зовнішініх же кредитів під сімейний уряд ніхто не дає (дурних нема!). А інтелектуальних ресурсів у Сім'ї зроду не водилося - нічого там концентрувати!


Залишається ще один варіант: технічний, перехідний прем'єр. Яка-небудь супернейтральна і компромісна фігура: не донецький, але й не опозиціонер. Так, ні риба, ні м'ясо. Сіра миша без жодних амбіцій.



Розглядаючи поточну ситуацію, аналітики і політологи дуже часто проводять паралелі й аналогії з 2004р. Як на мене події кінця 2013-початку 2014 більше нагдують Касетний Скандал. Тоді президент Кучма, заплутавшись у плівках і опозорившись на весь світ, призначив на місце відставленого Ющенка А. Кінаха - не вельми блискучу і неамбіційну фігуру. Так і перекантувався до виборів (парламентських).


Ми не знаємо, наскільки глибоко Кенгуру загнане у Межигір'я, але якщо у Януковича залишилася хоч крапля здорового глузду, він призначить саме такого, нейтрального прем'єра.


Та що б там не стукнуло в голову нашому Гаранту, ми повинні пам'ятати, що нам своє робити. Бо головним чинником політичної кризи, що вирує в українському суспільстві є В.Ф. Янукович. Точніше, його безмежна жадібність, яка розорила економіку і зробила країну вразливою перед зовнішнім тиском; його глибокий цинізм, котрий спонукав його "за шмат сала" здати в аренду русскому міру гуманітрний простір країни і дозволити суб'єктам зовнішнього впливу руйнувати ідейні засади державності, значення яких "президент Донбасу" ніколи не розумів; його неадекватні амбіції, які спонукали відмовитися від вигідної для ДЕРЖАВИ міжнародної угоди і стрибнути в обійми суб'єкта, що має на меті знищення української держави.


Янукович без України - ніхто і ніщо, пусте місце. Україна без Януковича прекрасно обійдеться.