dniprovska

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Хотілося написати до Дня Соборності щось таке патріотично-патетичне, але проглянула стрічку новин - і зразу пропало натхненя. Та й що писати? На цю тему вже стільки писано-переписано... Проголошення Акту Возз'єднання УНР і ЗУНР - красива перемога, що стала прологом жахливої поразки. Про той період історії (як і про інші періоди) не можна читати без брому, а брому в наших аптеках уже не продають. Тож зварнемося до сьогодення. Як сьогодні відмічали святкову дату?

Янукович покликав в гості Кучму і Ющенка, і закликав політиків миритися

Перейдіть за посиланням і уважно подивіться на фото, бо прокислий СУП так напортачив, що я не можу вставити зображення - вилазить якась абракадабра. Погляньте на цей апофеоз єдності. Усі в зборі. Ось сидить, витріщившись, Кучма, що зустрічав проголошення Незалежності матюками. А ось чинний Гарант, що вже третій рік безчинствує на теренах ввіреної йому держави. Далі - сановно-чиновна братія: пузаті, пикаті, задоволені. Це - їхнє свято. Україна єдина, неділима, під повним їхнім контролем. Маєтки розкидані від Сяну до Дону. Фінансові потоки струмочками і ріками течуть у бездонні кишені. А шо іщо нада, в натурє?

А що ж опозиція? А опозиція не здатна зібратися до купи. Лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок вважає недоцільним створення опозиційними силами єдиної політичної партії. Резонно. Навіщо єдина партія? Олежка - молодий перспективний політик - він і сам з бандитським режимом упорається. Тільки треба поправочку до Конституції прийняти, щоб вибори президента у Фейсбуці проходили - і буде в нас патріотичний президент, щирий українець, а не якийсь там недорікуватий гомо совєтікус...


Декілька сотень людей створили живий ланцюг, що мав би символічно з'єднувати береги Дніпра. (Колись, напевно, стільки ж під Крутами було)...

І все ж таки, незважаючи ні на що, у нас сьогодні свято. Бо є Держава, є єдиний економічний та політичний простір, і керівництво держави, хоч і недолуге, і квазіукраїнське, а все ж таки опирається (в міру своїх сил та інтелектуальних здібностей) спробам позбавити Україну решток суверенітету. І кожен рік з обох берегів Дніпра тягнуться руки, щоб з'єднати країну...


Той, хто уважно вивчав історію, не міг не підмітити цікаву закономірність: Україну багато разів руйнували, але вона ЗАВЖДИ ПІДНІМАЛАСЯ З РУЇН, а ті, що нас руйнували, САМІ БУЛИ ЗРУЙНОВАНІ. Немає вже ні Османської, ні Австрійської, ні Російської Імперії, луснув СРСР, не склалася Велика Польща від "можа до можа". А Україна є. Соборна і Незалежна. І прийде час, вона воспряне духом, стряхне з себе рештки минулого, і вже нікому не знадобиться бром, щоб читати її майбутню історію...

Тож з Днем Соборності!