Поміж Скіллою та Харібдою

[dniprovska]

Асоціація з Європою, здається, накривається мідним тазом, чи відкладається на невизначений термін. Регіонали залупилися. Їм не подобається законопроект Лабунської, визнаний місією Кокса-Кваснєвського як оптимальний для вирішення проблеми Тимошенко.

Європейські речники в один голос твердять, що справа Тимошенко стане лакмусовим папірцем для української влади. От тільки на цьому папірці проступає не тільки ницість і дурість "донецьких", а й не вельми привабливий образ сучасної європейської демократії.

Це добре, що очільники ЄС та провідних європейських країн переймаються питаннями вибіркового правосуддя в Україні. Але чому вони так не переймалися з приводу узурпації влади чинним президентом у 2010 р.? Повернувши (у абсолютно неконституційний спосіб) Основний Закон редакції 1996р., Янукович з мовчазної згоди світової демократичної спільноти спокійно привласнив собі повноваження, які народ йому не делегував.

Невже велемудре європейське панство вважало, що очільник держави, котрий так брутально згвалтував Конституцію, буде чемно поводитися з іншою дамою - політичним конкурентом? І невже не розуміють, що непослідовність та подвійні стандарти лише руйнують довіру до європейської спільноти з боку нових незалежних держав, які ця спільнота намагається повчати?

Українське суспільство знову опинилося поміж Скіллою та Харібдою. З одного боку агресивне хамство Москви, з іншого - лицемірство та крутійство європейських партнерів. А у ролі керманича - малограмотний бовдур з безліччю фобій та непомірними амбіціями.

Чи втримаємося на плаву?