Трохи діалектики

Слухайте, а вам не набридло оце безкінечне нудіння: "Європа, європейські цінності, демократія, європейські стандарти .... не забуваємо, що ми - європейська країна..."

Нагадаю: стандарти в Європі мінялися. Європа - це не тільки Меркель, Олланд, Шредер, Чемберлен і Деладьє. Це також Кромвель, Наполеон І, Наполеон ІІІ, Бісмарк, Пілсудський, Франко, і навіть Гітлер (!) - sic! таке теж з Європою траплялося.

Європа, на яку ми зараз намагаємося рівнятися - це стара, глибоко занепокоєна рохля, яку систематично ставить раком Орда. І якби не Вашінгтонський обком - теж уже порядком потріпаний - то нас би давно вже розібрали на запчасті з мовчазної згоди європейської демократичної громадськості.

Давайте нарешті виробляти НАШІ, УКРАЇНСЬКІ цінності.

(no subject)

Деякі комбатанти так часто виступають з відеозверненнями, постять переможні реляції у мордокнижці та дають розлогі інтерв'ю різним виданням, що у мене виникає питання: а коли ж вони встигають ще й воювати?

Але пересічному обивателю, який сприймає війну через монітор комп'ютера та екран зомбоящика здається, що саме оця балакуча публіка і є головною ударною силою. Хоча, насправді це - не так. Справжнім героям ніколи піаритися.