А Phoney War ...

Під час останніх штурмів та провокацій були незаконно затримані заступник командувача ВМС генерал-майор Воронченко, полковник Мамчур, комбат морських піхотинців Делятицький та його заступник Ломтєв", - сказав Турчинов.

Я оце не розумію, як таке може статися: залазять у в/ч зелені чоловічки з ростітушками, хапають бойового командира і кудись тягнуть, а його підлеглі роззявивши рота дивляться, і не боронять? Чи як воно там відбувається?

Українських військових регулярно викрадають, потім відпускають. Навіщо?

І ще один незрозумілий момент. Військові у Криму взяли собі моду звертатися публічно до свого командування на язиці окупантів з проханням "отдайтє пріказ"! Який сенс у цих зверненнях?

Припустимо, частина втратила зв'язок з материком. Буває. Але якщо немає зв'язку, ЯК вони отримають наказ? По ю-тубу? У зверненнях немає вимоги відновити зв'язок, тільки "отдать пріказ". Тоді, виходить, зв'язок є. Якщо є зв'язок, то зв'язуйтеся з командуванням і з'ясовуйте стосунки, до чого ці публічні звернення? Не інакше як з метою видавити сльозу і зняти з себе відповідальність за здачу в\ч та військової техніки.

А ось пояснення дій наших військових, яке дає відомий журналіст Тимчук у своєму блозі на УП (теж на язиці окупантів, шоп понятнєє било).

"И возникает вопрос: почему в наших ВМС не нашлось ни одного экипажа, повторившего судьбу крейсера "Варяг"? Почему экипажи не затапливали свои корабли, чтобы они не достались противнику? Неужели не нашлось патриотов?

С точки зрения эмоций вопрос понятный. С точки зрения логики – сомнительный. И вот почему.

В Украине не введено военное положение. Украина официально – не в состоянии войны. И это определяет многое.

Во время боевых действий командир, видя ступор высшего командования и отсутствие четких приказов, может действовать на свое усмотрение, взяв всю ответственность на себя. А там – либо герой, либо не очень. Но в итоге, как говорится, война все спишет.

Нет войны – некому списывать. С точки зрения "мирного" законодательства командир, затопивший вверенный ему корабль по своему усмотрению – вредитель, умышленно портящий государственное имущество и наносящий убыток в особо крупных размерах.

Это – уголовная статья. И любой командир это прекрасно знает. А потому желающих играть в лотерею с правосудием не находится. Уж слишком долго придется выплачивать компенсацию из офицерской зарплаты. Это если еще за решетку не угодишь.

Цікаво, а за здачу зброї та військової техніки противникові за рєшотку не можна угодіть? Це - справа не підсудна? Це нормально, коли майно і зброя на мільярди доларів переходить до рук окупантів?

Я, звичайно, не профі. Я - цивільний шпінгалет. Моє діло - борщ варити. Але здається мені, що шось тут не те. Що "хероїв" кримських треба не фанфарами чествувати, а на Йолці розвішувати. (Разом з пасторами і багінями, звичайно).