Квадратура круглого столу
Dec. 14th, 2013 04:15 pm![ac1ac0704921d0f3fef20075eae618f8[1] ac1ac0704921d0f3fef20075eae618f8[1]](https://ic.pics.livejournal.com/dniprovska/27103041/56535/56535_900.jpg)
Говорили, балакали – сіли та й заплакали
(Народна приказка)
Коли наприкінці минулого тижня українські політики та чільні речники світової демократичної спільноти заговорили про необхідність круглого столу, я, признатися, зітхнула з полегшенням. Пригадався 2004 рік, коли за круглим столом було знайдено компроміс і вироблено спільне політичне рішення. Не скажу, що це рішення було оптимальним для країни, але, принаймні, вдалося уникнути кровопролиття і руйнівного громадянського протистояння. Однак, відчуття надії дуже швидко змінилося тривогою і розчаруванням. Ідея круглого столу на цей раз провалилася з тріском.
Спочатку за круглим столом зібралися всі президенти країни. Л. Кравчук, Л. Кучма і В. Ющенко чітко й недвозначно заявили про неприпустимість силового розв’язання конфлікту і необхідність взаємних поступок та компромісів. Але думки цих високоповажних мужів бігали по замкненому колу, окресленому чинним Гарантом, і не доходили до його свідомості. Вислухавши рекомендації своїх попередників, В.Янукович зробив усе навпаки і наказав штурмувати Майдан.
Наступний круглий стіл за участі опозиції, духовних авторитетів та представників громадськості взагалі не був круглим. Учасники сиділи в ряд, як на поминках (по чому, чи по кому?). Результат цього шоу був прогнозовано нікчемним, а побоювання щодо вірогідності силового сценарію лише посилилися.
Чому ж не спрацьовує така хороша ідея?
( Read more... )