(no subject)

Сьогодні День Святого Валентина. У Гуглі стоїть хлопчина з рожевою коробкою (у ній - віртуальний подарунок, а як же ж!). ЖЖ поцяцькований сердечками. Радіостанції надриваються - День Святого Валентина! У бутіках - сплошний Валєнтін.
Тільки здається мені, що це запозичене свято не дуже личить до нашої української, точніше, пострадянської дійсності. Як на мене, то треба святкувати щось одне: або Валентина, або 8 Березня (привєт усім трудящимся женщинам!) вкупі з 23 лютого (Днем Неіснуючої Армії). Не доведе нас еклектика до добра!

Учора потрапила до рук збірка оповідань американської письменниці Джойс Керол Оутс "Колекціонер Сердець". Там є оповідання, яке так і називається "День Святого Валентина". Оповідання сумне, але читається із задоволенням. По-перше, там події розгортаються у погодних умовах, подібних до наших (сніг і заметіль). По- друге, опус написаний у стилі stream of consciousness - ти одразу поринаєш у іншу реальність. По-моєму натуральніше читати про американський St. Valentine's Day, ніж купувати картоплю на базарі, затиснувши під пахвою коробку-валентинку. Страшенно незручно!