Про природнє право і закони джунглів

Now this is the Law of the Jungle – as old and true as the sky;

And the Wolf that shall keep it may prosper, but the Wolf

that shall break it must die.

R.J. Kipling “The Law of the Jungle”

В Україні настали часи вольних стрільців. Не встигли засудити Віталія Запорожця, як об’явився стрілець із «Каравану». Правда, інцидент, що стався в ТЦ «Караван», банальніший за історію з народним месником. Охоронці, привичні безцеремонно «лапати» й «шмонати», нарвалися на нервового суб’єкта з пушкою – і отримали розрахунок. Подібний випадок може статися у будь-якій країні, де є торгові центри й хамуваті охоронці. Однак, подія ця викликала в нас неабиякий резонанс, бо українська громада (особливо рефлексуюча її частина) все частіше стала перейматися одвічним питанням: «тварь я дрожащая, или право имею».

Напевно, за всю історію незалежної України пересічний громадянин не почував себе настільки безправним, беззахисним і настільки дезорієнтованим у питаннях моралі й законності, як зараз. Що робити, коли Вас «тролить» дільничний? Що робити, коли вас арештовують, тягнуть у відділок і там вибивають зізнання у скоєнні злочину, який Ви не вчиняли? Що робити, коли на вас наїжджає (у прямому сенсі слова) депутат, або одурілий від вседозволеності мажор? Іти до суду? Так там сидять судді-колядники – хто їм щедріше засіє, той і правий буде. Хапатися за рушницю? Так це ж самосуд!

А ось іще задачка. Депутати ВР прийняли новий закон – прийняли всупереч Конституції, з грубим порушенням регламенту, голосуючи чужими картками. Президент, котрий самочинно привласнив собі права, які народ йому не делегував, його підписує − і він вступає в силу. Питання: чи можна подібний текст вважати законом, і чи можна вважати злочинцями тих, хто його порушить?

( Читати більше, кому не страшно )