Атракціон невиданої підлості
Jun. 26th, 2014 08:21 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
dniprovska![1662275_20140623222453[1]](https://ic.pics.livejournal.com/dniprovska/27103041/101466/101466_600.jpg "1662275_20140623222453[1]")
Якщо спитати пересічного українця, кого він вважає злодієм №1 у світі, то він швидше за все відповість: В.В. Путіна – підлого агресора, що віроломно напав на нашу країну, коли вона перебувала в ослабленому стані, анексував Крим і запустив пазурі у Донбас. Я теж так вважала, але коли побачили фото, на якому представник ОБСЄ Гайді Тальявіні привітно спілкується з російськими терористами, котрі взяли в заручники український регіон та відкрито похваляються вбивствами українських громадян, я дещо змінила свою точку зору. НМД на п’єдесталі непошани перше місце має посідати оця мила, чистенька пані, котра так звитяжно виконує функцію фігового листочка для В.В. Х@йла.
Чи усвідомлюють європейські «миротворці», яку негідну роль вони відіграють у московсько-українському конфлікті? Думаю, що в глибині душі вони все розуміють. Але старенька Європка аж реве не хоче розставатися з комфортом, бо зношений європейський організм, хоч і зберігає хорошу (як для його віку) форму, але екстраординарних навантажень уже не витримує.
Московсько-українська війна (як і попередня, московсько-грузинська) чітко продемонструвала разючу невідповідність між високим міжнародним статусом країн Західної Європи та вкрай низьким рівнем їхньої готовності давати адекватну відповідь на серйозні геополітичні виклики. Щоб приховати цей неприємний факт, європейські політичні та бізнесові кола лицемірно закликають до мирного врегулювання того, що мирно врегулювати неможливо і вперто не бажають називати речі своїми іменами, аби тільки уникнути участі в конфлікті, здатному похитнути звичний для них порядок речей.
Дещо подібне Європа вже переживала у середині ХХ століття, але належних уроків так і не винесла. Тоді Британія і Франція дорого заплатили за свою ганебну політику щодо Австрії, Чехії та Польщі. Зараз Європа (як, власне і Путінська Росія) сподіваються, що якось усе владнається, утрясеться, увійде у попереднє русло – і можна буде списати цей конфлікт в утиль, як списали напад на Грузію. Власне, ситуативний альянс, котрий склався між деякими європейськими країнами і Путінською Росією, по суті є негласною змовою згасаючих цивілізацій, що за будь-яку ціну прагнуть подовжити своє відносно комфортне існування.
Зараз уже очевидно, що «русскій мір» – це одна з тупикових гілок всесвітньо-історичної еволюції. Якщо Росія за 500 років не навчилася нічого виробляти, крім сировини та зброї, то вже ніколи не навчиться. Ніколи вже Росія не стане цивілізованою державою, принаймні, в існуючих нині кордонах: від Камчатки до Калінінграда. Тому російська еліта усіма доступними засобами бореться за можливість якомога довше паразитувати на природних ресурсах РФ і зберігати монополію на постачання стратегічної сировини до країн Європи.
Також очевидно, що Західна Європа вже не спроможна служити потужним локомотивом прогресу та надійним бастіоном гуманізму – надто обмеженими є її ресурси після втрати колоній. Тому європейська еліта усіма доступними засобами намагається зберегти хороші стосунки з РФ, принаймні до тих пір, поки не перестане потребувати її вуглеводнів та ринків збуту.
Але час не стоїть на місці. Соціальна матерія перебуває у безперервному русі і змінює розстановку сил на міжнародній арені. Емансипація української нації зламала комфортний для ЄС та РФ статус-кво і поставила Старий Світ перед вибором між ганьбою та війною. Схоже на те, що Європа знову обирає ганьбу, яка все одно призведе до війни…
Однак, заради справедливості, слід зазначити, що українське керівництво у цій ситуації виглядає теж, м’яко кажучи не дуже привабливо. Що змусило нашого лідера погодитися взяти участь у цьому ганебному і небезпечному для України «миротворчому» спектаклі? Окрім логічного висновку про здачу національних інтересів, можна припустити, що така ганебна поступка була викликана бажанням не допустити зриву підписання Угоди про Асоціацію. Дата закінчення оголошеного Президентом перемир’я – 27 червня говорить сама за себе.
Та як би там не було, нас не може не дратувати та обставина, що українські вояки мають гинути від рук терористів, аби тільки ситі й тупоголові європейські пани та пані нарешті визнали за Україною її природнє, невід’ємне право захищати власну територіальну цілісність. Нас не може не дратувати той факт, що за столом переговорів, на території УКРАЇНИ під кольоровою ганчіркою з двоголовою куркою (замість державного прапора) поряд з колишнім президентом України сидять окупанти з Москви, які прикидаються представниками якоїсь Донецької Народної Республіки і ставлять нам свої умови. Нас не може не обурювати той факт, що посередником у переговорах щодо окупації Росією Донбасу (яку сором’язливо називають то сепаратизмом, то політичною кризою) є кум Головнокомандувача країни-окупанта.
Але приводів впадати в паніку та відчай я теж не бачу. Як би там не було, а Путіну поки що (!) не вдалося повноцінно легітимізувати керівників маріонеткових «республік». Хоча вони і засвітилися перед камерами, але стороною переговорів їх так і не визнали. В. Медведчук публічно відхрестився від ролі представника ДНР і ЛНР, хоча ми прекрасно знаємо, що за фрукт В. Медведчук, і чиї інтереси він представляє. З 2004 року присутність кума Путіна у якості політичного посередника є недобрим знаком для тих, кому він помагає. У 2004 він вів Януковича до влади, а у 2013 – помагав робити йому геополітичний розворот, який заніс нещасного Овоща аж у Ростов-на-Дону, у 2009 мастирив ширку, яка закінчилася «всьопропало», у 2010 та 2014 помагав Дамі з Косою дертися на Політичний Олімп, з якого вона двічі котилася кубарем. Усе, за що останнім часом брався Медведчук, ішло прахом, тож, будемо сподіватися, що його посередництво у якості адвоката Диявола (та дрібних бісів) не принесе Україні фатальної шкоди.
Погодившись на «мирні перемовини», Порошенко, що тільки посів високу посаду, став на дуже слизький шлях. Сподіваюся, Глава Держави усвідомлює, наскільки небезпечним є формат переговорів, за яким проходило колись «мирне врегулювання» в Грузії та Придністров’ї. Добрі стосунки з європейськими державами – важлива річ, але не ціною життєвих інтересів самої України.
Однак не будемо поки що робити поспішних висновків. Дочекаємося підписання Асоціації. І доживемо до понеділка. Сподіваюся, терористи до понеділка доживуть не всі …
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-06-26 06:23 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-26 06:40 pm (UTC)++
Date: 2014-06-26 09:23 pm (UTC)Re: ++
Date: 2014-06-26 10:09 pm (UTC)Але таких нічого не бере. Хіба що срібні кулі.
no subject
Date: 2014-06-26 10:36 pm (UTC)притому швейцарський, не так шоби дуже досвічена дипломатія в них з точки зору конфліктології - їм зненацька впало очолювати цю нещасну ОБСЄ в драматичний період, і вони явно не готові -
але вона (тальявіні) - передусім дипльомат, це в неї робота така з усякою гидотою чемно себе поводити, а вже наше завдання - переконливо ії пояснити, шо ото всьо реально гидота, і шо треба по спілкуванню добряче руки мити -
проблема не в тальявіні, проблема в нас самих, рідненьких - ми ж самі демократичним способом (ну, майже) обрали собі колись ото ВФЯ на найвищу посаду -
no subject
Date: 2014-06-26 10:51 pm (UTC)Але чому Україні треба доводити Європі, що вона має право захищати власні кордони? Ви думаєте, європейці не розуміють, хто такий Бородай? І що він за жодних умов не може вважатися представником "місцевого ополчення", і що з такими типами взагалі ні про що розмовляти?
Те ж саме про Медведчука. З якої статі Медведчук повинен координувати спілкування РФ, України і ОБСЄ?
Це - просто спроба замазати і загладити конфлікт за рахунок більш слабкого і більш сумлінного суб'єкта. Європа завжди так робить, нажаль.
no subject
Date: 2014-06-26 11:23 pm (UTC)причому більшість в європі таки не розуміють, шо таке бородай і тп - вони розуміють одне - шо там десь конфлікт, і його требв вирішувать - краще мирним шляхом -
тому головне завдання - пояснювать, пояснювать,пояснювать, збільшувати коло прихильників...
є ще один нюанс
європейський, як тепер кажуть, традиційний політичний дискурс - це довгі пошуки компромісів і та сама "говорільня", яку так не любить чудовий володя парасюк -
російский дискурс, на противагу цьому - агресія, візантійщина і постійний саспенс конфлікту = тому важливо, як це не боляче, нам витримувати обличчя у цьому смертельному двобої з мордором, і пояснювати, пояснювати...
no subject
Date: 2014-06-26 11:48 pm (UTC)Обивателі - так, не розуміють. А очільники все прекрасно знають і розуміють. Те, що громадянин Росії не може бути представником Донецької республіки не можна не розуміти.
У Європи є багатий досвід отаких от "мирних" перемовин на пострадянському просторі - у Грузії, у Придністров'ї. Все іде за добре обкатаною схемою. Спочатку інфільтруються бойовики, які не мають прямого зв'язку з урядом РФ, від яких можна відхреститися. Потім починаються військові дії між армією держави, на територію якої вдерлися бойовики, і озброєними формуваннями.
Потім починаються "мирні консультації" за участю Європи, ОБСЄ, до яких залучають представників маріонеткових сепаратиських формувань. Консультації нічорта не дають. Мирні перемовини використовуються Росією для зміцнення позицій і для розширення зони конфлікту.
А потім Європка дозволяє РФ ввести на територію суверенної держави РОСІЙСЬКИХ миротворців.
Так було в Придністров'ї, так було в Грузії. І так може бути в Україні, коли в Донбас дозволять везти з Росії "гуманітарну допомогу", під виглядом якої буде провозитися зброя. А потім Росія буде вимагати, щоб на Донбас дозволили впустити російську армію, у якості "миротворців", бо Українська не справляється. І взагалі, кривдить місцеве населення. Це дуже підла стратегія, і Європа прекрасно про неї знає. Бо не раз таке було.
Росія - АГРЕСОР. Це - держава-окупант. ФАКТ. Безперечний. І долучення держави-окупанта до врегулювання конфлікту на теренах держави-жертви агресії - це просто блюзнірство. Це - не наївність і не незнання реалій. Це - логіка Мюнхену.
\\ як це не боляче, нам витримувати обличчя у цьому смертельному двобої з мордором, і пояснювати, пояснювати...
Це - хибна стратегія. Росія нічого не пояснює - і їй ідуть назустріч. Насправді Європа - дуже егоїстична і дуже боязька. Вона завжди вирішує свої проблеми за рахунок більш адекватного і зговірливого суб'єкта.
Європа вже має мільйон доказів, що на теренах України діють російські бойовики.
Але санкції проти РФ вводити не хоче, бо це вдарить по її економіці.
От візьмість Майдан, наприклад. Європа змусила нашу трійцю підписати ганебний договір з Януковичем. По суті виламала їм руки. А народ не погодився. Янукович дав драла - і Європка визнала новий уряд, бо що їй залишалося робити? Треба проявляти і власну волю, і боротися за свої інтереси. На одних поясненнях далеко не заїдеш. Ви думаєте Грузини, чи молдавани не пояснювали Європі, що це Росія влаштувала у них сепаратиські заколоти?
no subject
Date: 2014-06-26 11:56 pm (UTC)а тому - при розумінні що наш ЄДИНИЙ союзник - це наше військо - важливо пояснювати тій європі, щоб вона з прихильного боягуза не перетворилася на НЕприхильного боягуза
no subject
Date: 2014-06-27 12:04 am (UTC)Росії підіграють в основному Німеччина, Італія і Франція.
no subject
Date: 2014-06-27 02:23 pm (UTC)В мене лише одного далекого знайомого призвали в прикордонники. І жоден не пішов добровольцем. Схоже ця війна не стала народною, принаймні в Києві.
Для успішного наступу на відкритій місцевості перевага того хто наступає має складати близько 3 до 1.
Підозрюю, що для успішного наступу (та ще й в умовах міського бою і без застосування важкої техніки через мирних громадян) у України просто недостатньо людських ресурсів. Тому і доводиться вести переговори.
no subject
Date: 2014-06-27 05:04 pm (UTC)\\ Для успішного наступу на відкритій місцевості перевага того хто наступає має складати близько 3 до 1.
Мова йде не про відкриту місцевіть, а про протидію терористам, які прикриваються мирним населенням.
Звичайно, Україна самотужки не здатна протистояти РФ, принаймні зараз. Але Захід свого часу забрав у нас ядерну зброю під гарантії суверенітету та цілісності. І щось не спішить не тільки помагати нам зброєю і армією, але й економічні санкції не поспішає впроваджувати більш-менш серйозно.
Коли забирали зброю, то діяли чітко і злагоджено. А як гарантії виконувати - то тягнуть волину. Виходить, що гарантії США, ВБ, Франції, Китаю нічорта не варті.
no subject
Date: 2014-06-28 02:00 pm (UTC)Ну і врешті, за провал переговорів (а вони майже безсумнівно будуть провалені) несуть тепер відповідальність Шуфрич, Медведчук, Кучма та сіньйора Тальявіні — вище керівництво країни там навіть свічку не тримало.
Та й узагалі, сідати за один стіл з представниками різних деенерів нормальному політикові має бути просто огидно — Кучма один раз поїхав явно без великого бажання, і нині от сказав, що більше не поїде.
no subject
Date: 2014-06-28 02:36 pm (UTC)Просто шкода, що наші вояки гинуть нізащо. Щоб Європа нарешті визнала, що Україна має право себе боронити.