Расьомон-2014

У нашого Глави Держави є 2 ахілесові п'яти: кадрова та інформаційна політика.

Про кадри зараз не будемо: картавий Луценко, який не вимовляє половину букв, як кандидат на посаду спікера - це круто. Поговоримо про інформаційну політику. Концепція правил подачі інформації в умовах війни та система інформаційної безпеки у нас наразі відсутні. Суспільство так і не усвідомило, що ми живемо у стані війни. Причому специфіку воєнного стану не розуміють не тільки капітулянти, а й та частина публіки, котра голосніше за всіх верещить: ганьба!!! зрада!!! шашкі наголо!!! впірьод на мацкву!!!

Якщо і далі так піде, Петро Олексійович ризикує в кращому випадку повторити долю свого кума, а в гіршому - папєрєдніка.

Показовою є ситуація, що склалася навколо 32-го блок поста. У мене не було підстав не довіряти повідомленням влонтерів та ЗМІ про те, що хлопці кинуті напризволяще без води та їжі, а генерали брешуть, брешуть, брешуть (і ніяких планів у них немає). В армії, яка 23 роки готувалася НІ З КИМ НЕ ВОЮВАТИ і яка останні 3 роки була віддана в концесію гражданамроссіі така ситуація цілком закономірна.


Але згодом виявилося, що один чесний волонтер, який ратував за виведення наших вояків з оточення і на чому світ стоїть лаяв брехливих генералів, сам збрехнув - запостив репортаж про "Урал" з понівеченими трупами наших вояків і "чесно" повідомив, що трагедія сталася годину тому. Насправді ж він описував події, які сталися два тижні тому. І демонстрував знервованій публіці вже оплакані трупи.


Можливо, він хотів, як краще. Можливо це - "ложь во спасєніє". Хотілося підняти якомога вищу хвилю народного гніву, щоб змусити тупих генералів чухатися і приймати рішення. Але тоді й брехливі генерали матимуть моральне право заявляти, що вони брешуть з кращими намірами, бо є таке поняття, як військова таємниця та оперативні плани, у які нікому носа стромити не дозволено(і формально вони будуть праві).

І потім, якщо для збурення громадськості потрібно займатися ексгумацією новини 2-х тижневої давнини, то може, ситуація не така катастрофічна, як це повідомляють незалежні журналісти?

Коротше. Я БІЛЬШЕ НІКОМУ НЕ ВІРЮ. І чесно зізнаюсь, що знаю тільки те, що я нічого не знаю про події, які відбуваються на фронті.

І якщо влада найближчим часом не займеться створенням системи подачі об'єктивної та компетентної інформації, ми ризикуємо захлинутися в істериці а збройні сили зануряться в махрову махновщину. Любителі махати шашками, хаяти огульно всіх генералів і штурмувати Генштаб, може, й встигнуть добігти до Парижу і освоїти там престижну професію кіномеханіків та навчитися плести файні капці, не гірші, ніж Батько Махно плів, а ми всі вкотре підемо на перегній, на якому цвістиме московська імперія :(

(no subject)

Якщо наших генералів на чолі з Головнокомандувачем і треба за щось розстрілювати, то головним чином за те, що вони, як червонці, хочуть усім сподобатися і не мають мужності послати лісом провокаторів та неврастеніків, які втручаються в їхню професійну діяльність, забуваючи відому всім максиму, що краще 1 поганий командувач, ніж десять хороших.

І саме в цьому головним чином полягає їхня безвідповідальність по відношенню до солдатів, чиї життя їм довірили, а не в тому, що вони їх не вивели з оточення, коли того вимагала небайдужа громадськість. От саме за те, що наші командувачі (вкупі з Головним) дозволяють собою командувати всім, кому не лінь, і треба їх розстрілювати, (хоча, краще просто знімати з посади).

Якщо вищого офіцера змушують робити неприпустимі з точки зору його професії речі, у нього є лише 2 варіанти дій:

1. продовжувати діяти так, як приписує статут, військова наука, його власний розсуд та професійна інтуїція і посилати лісом всіх, хто втручається в його справу.

2. подати у відставку і зняти з себе відповідальність за всі наступні неподобства, звільнивши місце тим, кому хочеться покомандувати.

Третього не дано. Якщо генерали почнуть узгоджувати оперативні плани з точкою зору кухарок та офісних ховрашків, які роздмухують істерики у соцмережах, наслідки будуть 100% катастрофічні, як для армії, так і для них самих. Будуть гори трупів і ріки крові, а винними все одно зроблять тих, на кого офіціно покладена відповідальність за армію, тоді як провокатори з істериками легко вийдуть сухими з води, бо вони "балєлідушойзанашихрєбят".

Саме безхарактерність вищого військогово та політичного керівництва (вкупі з ідіотизмом мережевої публіки) і стала причиною величезних втрат під Іловайськом. Головнокомандувач, над яким висів дамоклів меч виборів до ВР, повинен був зрозуміти, що йому поставили шахову вилку, що вийти без втрат з цієї ситуації все одно не вдасться і питання в тому, щоб мінімізувати людські та іміджеві втрати.

Президент повинен був усвідомити, що публіка, яка вважає нормальним щтурмувати Генштаб в умовах, коли Росія розгорнула масований наступ регулярними військами, - це не його електорат. Ці люди все одно за нього ніколи не проголосують - і за жодних умов не можна йти в них на поводу, а поставити завдання перед командуванням АТО - вирішувати стратегічні задачі та тримати оборону на стратегічних напрямках, а перед спецслужбами - відстежити й нейтралізувати організаторів масової паніки. Адже 90% небайдужих громадян, волонтерів та журналістів використовували "в темну" - вони щиросердно вірили, що перепостами, лайками і бучею в телеефірі допомагають врятувати "нашихрєбят", тоді як насправді лише множили жертви панікою і випатякуванням військових таємниць.

Але Президент, видно, забув, що він - Головнокомандувач, а не солодка карамелька - і вибрав найгірший варіант: став "дослухатися" до ідіотських вимог громадськості. Як наслідок - ця ж громадськість його і прокляла.

До чого це я? До того, що кампані зі спасіння блокпостів (31-й і 32-й) дуже нагадує Іловайську епопею. Тоді теж напередодні масованого наступу на стратегічне Приазов'я (27 серпня) почалося роздмухування істерики "спасітєнашихрєбят".

Тепер напередодні виборів, коли 30% електорату ще не визначилося, сталося нещастя з блок-постом - і туди була прикута вся увага небайдужої публіки І на цей раз, я впевнена, 90% небайдужих щиро вірили, що роблять корисну справу, рятують хлопців та викривають брехні вищого командування, зміцнюючи обороноздатність країни.

От тільки пасьянс виходить цікавий: Москва обіцяє визнати незаконні вибори на Донбасі, а це значить порушення Мінських угод та відновлення бойових дій. Куди на цей раз вдарить агресор?